ВИЗНАЧЕННЯ ПРЕДМЕТА ПРАВОВОГО ТА КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ЯКІ БУЛИ ВЧИНЕНІ НА ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2022.4.15Ключові слова:
правопорушення, які вчинені на окупованих територіях, кримінально- правова характеристика, криміналістична характеристика, кримінальне провадження, досудове розслідування, криміналістична методика.Анотація
Статтю присвячено аналізу наукових підходів щодо визначення сутності кримінально- правової та криміналістичної характеристики правопорушень, які вчинялися на окупованих територіях України. Приділяється увага необхідності виокремлення таких наукових понять, як «кримінально-правова характеристика певного виду кримінального правопорушення», «кримінально-правова характеристика групи злочинів» та «криміналістична характеристика». Розглянуто проблему формування кримінально-правової характеристики як системи узагальнених даних про типові ознаки кримінальних правопорушень з урахуванням зв’язків між елементами. Підкреслено практичне значення зазначеної характеристики в організації розслідування правопорушень, які вчинялися на окупованих територіях України, у побудові методичних рекомендацій із досудового розслідування цієї групи кримінальних правопорушень. Воєнні дії на території України тривають із 2014 р. Зранку 24 лютого 2022 р. війська Російської Федерації розпочали повномасштабні бойові дії проти України. Президентом України та Верховною Радою України у попередні роки та безпосередньо після початку повномасштабного вторгнення було прийнято необхідні для громадян та діяльності органів державної влади законодавчі акти, зокрема Указ Президента України «Про загальну мобілізацію», Закон України «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”», Закон України «Про затвердження Указу Президента України “Про загальну мобілізацію”», Закон України «Про основи національного спротиву», Закон України «Про запровадження воєнного стану в Україні», Закон України «Про правовий режим воєнного стану». Одним із проявів негативної тенденції в тимчасово захоплених терористичними угрупованнями та російськими військовими частинами населених пунктах України є значне зростання злочинності, зокрема особливо тяжких злочинів проти особистості, таких як умисні вбивства, грабежі, крадіжки, вимагання тощо. Кількість зареєстрованих в Україні за період бойових дій за останні 8 років убивств зросла майже втричі. Військовою прокуратурою зареєстровано кримінальне провадження, проте огляд місця події не проводився, експертизи щодо потерпілих не проводилися, а місцезнаходження понад 600 осіб досі не встановлено. З лютого 2022 р. різко збільшилася кількість вчинення всіх категорій правопорушень. До деокупації території України частину правопорушень вважають латентними. Понад 2 300 осіб особового складу військових формувань перебувають у полоні бойовиків, військових Російської Федерації, про їхній стан правоохоронним органам України нічого не відомо. Комплексні дослідження внутрішніх процесів, що визначають розвиток основ побудови конкретних методик розслідування правопорушень, у вітчизняній кримінології не проводилися. Оскільки цей процес має природний характер, виникла об’єктивна потреба в розробленні методів вирішення завдань, що є типовими для всіх випадків розслідування. З огляду на комплекс сприйняття та фіксації виявлена інформація має бути сприйнята суб’єктом пошуку в таких напрямах: а) з’ясовується її потенційна чи реальна причетність до пізнавальної події; б) з’ясовується її характер і джерело набуття (люди як носії ідеальних та матеріальних слідів, предмети, документи); в) визначається форма її подання (словесна, буквено-цифрова, цифрова, графічна, магнітний запис, відеозапис тощо); г) декодується в необхідних випадках, тобто уточнюється, її зміст і значення, перекладається з однієї знакової системи на іншу з використанням спеціальних знань і технічних засобів. Отримана інформація повинна бути зафіксована для подальшого зберігання, аналізу та використання. В оперативно-розшуковій діяльності фіксація інформації здійснюється за допомогою процесуальних засобів в обов’язковому порядку та за допомогою технічних засобів за рішенням слідчого. Отже, фіксація інформації включає дії відповідного суб’єкта розслідування, спрямовані на процесуальне, техніко-криміналістичне чи оперативне закріплення та засвідчення отриманої інформації (в окремих випадках разом із її носієм) у встановленому законом і підзаконними актами порядку з метою подальшого дослідження, збереження та використання.
Посилання
Конституція України. Київ : Феміда, 1996. 40 с.
Кримінальний процесуальний кодекс України. Харків : Одісей, 2017. 360 с.
Кримінальний кодекс України. Київ : Правова єдність, 2015. 250 с.
Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. 11-те вид., перероб. та доп. Київ : ВД «Дакор», 2019. 1384 с. URL: https:// jurkniga.ua/wa-data/public/shop/products/75/19/11975/attachments/Науково-практичний %20коментар%20Кримінального%20кодексу%20України.pdf (дата звернення: 06.10.2022).
Шепітько В.Ю. Криміналістика: енциклопедичний словник (українсько-російський і російсько-український) / за ред. В.Я. Тація. Харків : Право, 2001. 560 с.
Заяць Д.Д. Поняття взаємодії у боротьбі зі злочинністю: криміналістичний підхід. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2006. Вип. 32. С. 7–11.
Одерій О.В. Теорія і практика розслідування правопорушень, які вчинялися на окупованих територіях : монографія. Харків : Діса плюс, 2015. 528 с.
Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 2 лютого 1992 р. № 2135-XII / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 22. Ст. 303.
Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію : Закон України від 21 жовтня 1993 р. № 3543-XII / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (дата звернення: 06.09.2022).
Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції : Закон України від 12 серпня 2014 р. № 1631-VII / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1631-18#n5 (дата звернення: 06.08.2022).
Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв’язку зі здійсненням спеціального досудового розслідування : Закон України від 27 квітня 2021 р. № 1422-IX / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1422-20#n47 (дата звернення: 06.08.2022).
Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав : Закон України від 15 березня 2022 р. № 2125-IX / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2125-20#n6 (дата звернення: 06.08.2022).
Саінчин О.С. Кримінально-правова характеристика та основи розслідування умисних вбивств. Херсон ; Одеса : Гельветика, 2018. 928 с.
Сиводєд І.С. Розслідування умисних вбивств військовослужбовців, які вчинені в умовах проведення бойових дій : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ, 2021. 22 с.