АНТИКОРУПЦІЙНА КРИМІНОЛОГІЯ У РУСЛІ ДУХОВНО-ЦІННІСНОЇ ПАРАДИГМИ: ЕТИКО-ВИХОВНИЙ ЗРІЗ
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2022.4.13Ключові слова:
антикорупційна кримінологія, духовно-ціннісний складник, морально- етичні аспекти, кримінотеологія, ідеологія, особа злочинця-корупціонера.Анотація
У статті розглядаються морально-етичні аспекти подолання корупції з акцентом на формування державної антикорупційної ідеології (кримінології) на засадах духовно-ціннісного складника. Таке вибудовування здійснюється на трьох концептах: ціннісно-ідеологічному, етико-моральному і кримінолого-теологічному, де відповідна профілактика та боротьба з корупцією закликає до «умів» чиновницького апарату та населення щодо трансформації свідомості у набагато більш благочестиві стани. Порушуються питання природи корупційних (криміногенних) проявів через виявлення смислу понять «корупція» та «хабарництво». Актуалізується проблема моральної (етичної) корупції як механізму прискорення (вирішення) багатьох питань. Мовчазне ставлення суспільства до корупції сформувало небезпечний феномен – «корупційну культуру». Розглядаються різноманітні підходи до визначення корупції. Наголошується, що для її подолання потрібен постійний міждисциплінарний аналіз (дискурс) наукових практик шляхом виявлення (відшукання) благочестивості, що потребує актуалізації для широкого загалу. Якщо не вести дієву духовно-ціннісну протидію та боротьбу з корупцією, цим самим засвідчується універсальний статус вказаного феномену, коли нормативні приписи виявляються недієвими та залишається взивати до голосу (Закону) Совісті. Особлива увага зосереджується на залученні інститутів громадянського суспільства (журналістського корпусу) та держави у вирішенні багатьох проблем корупції шляхом підготовки антикорупційних практик (програм, стратегій, планів і тактик) з урахуванням корупційних ризиків. Особлива увага зосереджується на інституті викривачів корупції та подальшому науковому супроводі державної антикорупційної політики України. Порушуються оригінальні аспекти розкриття кримінологічного (психологічного) портрета особистості злочинця-корупціонера.
Посилання
Цитряк В.Я. Корупція та хабарництво: проблеми визначення та співвідношення понять. Актуальні проблеми держави і права. 2009. Вип. 47. С. 96–102.
Запобігання та протидія корупції : навчальний посібник. / За ред. професора А.М. Махненка. Київ. 2013. 666 с.
Гура В.В. Поняття корупції як економіко-правового феномену. Вчені записки університету «КРОК». Серія «Економіка». 2021. Вип. 4. С. 76–84.
Гаращук В.М., Мухтаєв А.О. Актуальні проблеми боротьби з корупцією в Україні : монографія. Харків : Право, 2010. 144 с.
Марчук А. Функціонування оцінки корупційних ризиків та антикорупційних програм у державних органах: поточний стан і діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції за цим напрямом. Центр політико-правових реформ, 2019. URL: https://www. pravo.org.ua/ua/about/books/ACP/ACP/ (дата звернення: 24.08.2020).
Гвоздецький В.Д. Витоки та розвиток корупції в Україні. Наука і правоохорона. 2011. № 1. С. 45–53.
Піроженко Н., Омельченко В. Сучасні практики взаємодії публічної влади та громадськості у запобіганні та протидії корупції в Україні та світі. Актуальні проблеми державного управління. 2021. Вип. 3. С. 158–166.
Camaj Lindita. “The Media’s Role in Fighting Corruption: Media Effects on Governmental Accountability”. The International Journal of Press/Politics, 2012. 18(1): 21–42. DOI: 10.1177/ 1940161212462741.
Антонюк Д.І. Проблеми та перспективи діяльності журналістів-розслідувачів у контексті протидії корупції у сучасній Україні. Медіафорум: аналітика, прогнози, інформаційний менеджмент. 2021. Т. 9. С. 159–169.
Henschke Adam. “Why Would I Be a Whistleblower?”. Ethics & International Affairs. 2020. 34(1): 97–109. DOI: https://doi.org/10.1017/S0892679420000143.
Radu Alina. “Chișinău to London: A story about big money and small information”. The Foreign Policy Centre. 2020. URL: https://fpc.org.uk/chisinau-to-london-a-story-about-bigmoney- and-small-information/ (дата звернення: 13.02.2021).
Хараберюш І.Ф., Самойлова Л.С. Роль інституту викривачів у механізмі протидії корупції в Україні. Вісник Маріупольського державного університету. Серія «Право». 2020. Вип. 20. С. 66–74.
Самофалов О.Л., Русевич К.О. Законодавчі гарантії захисту викривачів корупції. Кримінально-виконавча система: Вчора. Сьогодні. Завтра. 2020. № 1. С. 83–93.
Болібрух Н. Поняття та види кримінологічного моделювання студента ВНЗ як суб’єкта корисливо-насильницького злочину проти власності: методологічний аспект дослідження. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 9. С. 239–242.
Алексеев А. Криминология: Курс лекцій. Москва, 1999. 325 с.
Мезенцева І.Є. Характеристика особистості корупційного злочинця. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2017. Вип. 47(3). С. 66–70.
Маршуба М. Корупційна злочинність в Україні: сучасний стан та основні стратегії протидії. Наукові дослідження. 2016. Вип. 31. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_ nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21S TN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Pbzz_2016_31_11.
Зелинский А. Криминальная психология. Київ : Юринком Интер, 1999. 240 с.
Шостко О. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності в Україні. Питання боротьби зі злочинністю : збірник наукових праць / редкол.: В.І. Борисов та ін. Харків : Право, 2014. Вип. 28. С. 69–78.
Усатий Г.О. Особливості суб’єктного складу злочинів у сфері службової діяльності. Слово Національної школи суддів України. 2020. № 3. С. 125–132.
Вознюк А.А. Реальні причини топ-корупції в Україні та нереальні способи протидії їй. Реалізація державної антикорупційної політики в міжнародному вимірі : матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 12 груд. 2019 р.): у 2 ч. / редкол.: В.В. Чернєй, С.Д. Гусарєв, С.С. Чернявський та ін. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2019. Ч. 1. 264 с., с. 44, 46.
Батиргареєва В.С. Щодо правових, інституційних та наукових складників протидії корупції в Україні. Питання боротьби зі злочинністю. 2020. Вип. 40. С. 23–32.
