ЗАСАДА РІВНОСТІ В КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Анотація

У статті розглянуто сутнісну характеристику засади рівності в кримінально-виконавчому праві. Здійснено аналіз норм вітчизняного законодавства, у тому числі галузевого, на предмет нормативного визначення засади рівності. Акцентовано увагу на природно-правовому походженні засади рівності та з урахуванням цього проаналізовано критерії впливу вказаного принципу на рівні галузевого права. Розглянуто окремі положення міжнародно- правових актів у контексті відображення у своєму змісті засади рівності. У межах статті висловлено авторську точку зору щодо недоцільності віднесення засади рівності до інших категорій принципів, крім категорії загальноправових засад. У науковій публікації розглянуто формальний та фактичний критерії визначення засади рівності в межах кримінально- виконавчого права. Наведено авторський погляд щодо органічного та невід’ємного поєднання цих елементів у контексті всебічного визначення сутності засади рівності. Наголошено на тому, що формальна та фактична рівність є, по суті, теоретичною моделлю подальшого відображення в межах кримінально-виконавчого закону засади рівності у двох напрямах – як рівність перед законом та рівність перед судом. Зазначено, що саме таке «двовекторне» сприйняття сутності засади рівності є найбільш вдалим для галузі кримінально-виконавчого права України, оскільки охоплює практично увесь спектр правовідносин, що можуть виникати в межах зазначеної галузі права. У статті висловлено авторський погляд щодо ключових змістових аспектів засади рівності кримінально-виконавчого права, до яких належать соціальний, матеріальний і процесуальний. Зазначено, що соціальний аспект фактично окреслює впливову роль людини, а рівно й окремої категорії осіб у межах суспільства. Матеріальний відображає нормативне визначення правосуб’єктності особи в змісті нормативно- правового акта. Процесуальний аспект окреслює процедурний складник реалізації особою своєї правосуб’єктності.