ТУРИЗМ ДОБИ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИХ НЕБЕЗПЕК І ВОЄННОГО ЧАСУ ТА ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ ГЛОБАЛЬНОГО ПРОСТОРУ
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2022.2.17Ключові слова:
туризм, війна, воєнний час, пандемія COVID-19, формальна та неформальна освіта, державне управління, взаємодія держави і громадянського суспільства.Анотація
У статті визначено та проаналізовано роль та розвиток туризму в умовах, викликаних воєнним часом та пандемією COVID-19. Актуалізовано процеси реалізації глобальних взаємодій держав та їх інституцій. Закцентовано увагу, що саме глобальні зв’язки допоможуть людству відновити потенціал поступу після пандемії COVID-19 та військових дій. Відзначено, що зміни у навколишньому середовищі, прискорені змінами у технологіях та способах контролю за організацією діяльності у сучасних умовах, по-іншому ставлять питання щодо головних сфер реалізації особами і спільнотами своїх прав та свобод, можливостей та перешкод для повноцінної життєдіяльності. Галузі, які впродовж інших історичних періодів могли сприйматися другорядними і допоміжними, постають драйверами економічного зростання, формою оптимізації взаємодій різних видів капіталу, використання останнього управлінськими практиками. Представлений сферою комерційного інтересу, туризм водночас долає шлях для реалізації національних і державницьких потреб, розкриваючи взаємозумовленість глобального та локального. Новизна такої статті розкривається через оригінальність постановки проблеми – використання потенціалу туризму як особливої сфери функціонування виробничих і споживацьких структур суспільних практик, де сам процес споживання є одночасно відтворенням людського капіталу, а виробництво представлене у його постіндустріальному форматі як комплекс послуг, причому ці послуги об’єднані і традиційною комунікацією, і новітньою – на базі цифрових платформ. Останнє є особливо значущим у військових умовах, умовах техногенних і біологічних загроз, які унаочнили підваженість ілюзій безпечного існування людства.
Посилання
Національний банк України відкрив рахунок для гуманітарної допомоги українцям, постраждалим від російської агресії. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniybank- vidkriv-rahunok-dlya-gumanitarnoyi-dopomogi-ukrayintsyam-postrajdalim-vid-rosiyskoyiagresiyi.
Бабонес С. Не ругайте глобализацию – она спасет нашу экономику после пандемии. ФП, 2020. URL: https://foreignpolicy.com/2020/04/25/globalization-economic-recoverycoronavirus- pandemic/.
Крупський О.П. Роль організаційної культури в забезпеченні інноваційного розвитку підприємств туризму й гостинності. Економічний часопис-ХХІ. 2015. № 155 (11–12). С. 96–99.
Портер М.Е. Конкурентная стратегия: методика анализа отраслей и конкурентов / пер. с англ. Москва : Альпина бизнес букс, 2005. 454 с.
Закарія Фарід. 10 уроків для світу після пандемії / пер. з англ. Анна Марховська та Орина Ємельянова. Київ : Наш Формат, 2021. 264 с.
Erving Goffman. Stigma: Notes on the Management of Spoiled Identity. Touchstone, 1986.
Besley Timothy, London School of Economics; Persson Torsten, Stockholm University. State Capacity, Conflict and Development. September, 2009.
Буш Томас. Pestle – Анализ индустрии туризма, 2019. URL: https://pestleanalysis.com/ pestle-analysis-of-tourism/.
Johannes Lindvall. Reform Capacity. 2019. URL: https://oxford.universitypressscholarship. com/view/10.1093/oso/9780198766865.001.0001/oso-9780198766865.
Jaffar A bbasa, Riaqa Mubeen, Paul Terhem, Saqlain Razad, Gulnara Mamirkulova. Exploring the impact of COVID-19 on tourism: transformational potential and implications for a sustainable recovery of the travel and leisure industry. Current Research in Behavioral Sciences, Volume 2, 2021. URL: https://pesquisa.bvsalud.org/global-literature-on-novel-coronavirus-2019-ncov/ resource/pt/covidwho-1193279.
Пангесту Марі Елка. Туризм у світі після COVID: три кроки для кращого розвитку. 2021. URL: https://blogs.worldbank.org/voices/tourism-post-covid -світ-три-кроки-будуй- краще-вперед.