ТУРИЗМ ДОБИ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИХ НЕБЕЗПЕК І ВОЄННОГО ЧАСУ ТА ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ ГЛОБАЛЬНОГО ПРОСТОРУ

Анотація

У статті визначено та проаналізовано роль та розвиток туризму в умовах, викликаних воєнним часом та пандемією COVID-19. Актуалізовано процеси реалізації глобальних взаємодій держав та їх інституцій. Закцентовано увагу, що саме глобальні зв’язки допоможуть людству відновити потенціал поступу після пандемії COVID-19 та військових дій. Відзначено, що зміни у навколишньому середовищі, прискорені змінами у технологіях та способах контролю за організацією діяльності у сучасних умовах, по-іншому ставлять питання щодо головних сфер реалізації особами і спільнотами своїх прав та свобод, можливостей та перешкод для повноцінної життєдіяльності. Галузі, які впродовж інших історичних періодів могли сприйматися другорядними і допоміжними, постають драйверами економічного зростання, формою оптимізації взаємодій різних видів капіталу, використання останнього управлінськими практиками. Представлений сферою комерційного інтересу, туризм водночас долає шлях для реалізації національних і державницьких потреб, розкриваючи взаємозумовленість глобального та локального. Новизна такої статті розкривається через оригінальність постановки проблеми – використання потенціалу туризму як особливої сфери функціонування виробничих і споживацьких структур суспільних практик, де сам процес споживання є одночасно відтворенням людського капіталу, а виробництво представлене у його постіндустріальному форматі як комплекс послуг, причому ці послуги об’єднані і традиційною комунікацією, і новітньою – на базі цифрових платформ. Останнє є особливо значущим у військових умовах, умовах техногенних і біологічних загроз, які унаочнили підваженість ілюзій безпечного існування людства.