КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА МИРНІ ЗІБРАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу конституційно-правових засад реалізації права на мирні зібрання в Україні в умовах воєнного стану та пошуку балансу між вимогами національної безпеки та збереженням фундаментальних свобод у демократичному суспільстві. У роботі окреслено ключові ризики, що супроводжують здійснення свободи мирних зібрань у період підвищених загроз, зокрема тенденцію до фактичного зміщення від проведення мирних зібрань на підставі повідомлення до розширення дискреції органів влади щодо заборони масових заходів і посилення правової невизначеності для організаторів і учасників. На підставі аналізу конституційних положень, спеціального законодавства про правовий режим воєнного стану та практики застосування обмежувальних рішень військових адміністрацій установлено фрагментарність національного регулювання свободи мирних зібрань і відсутність спеціального закону, який би комплексно визначав процедури, критерії та наслідки обмеження цього права, включно з механізмами судового контролю. Обґрунтовано доцільність законодавчого закріплення презумпції мирного характеру зібрання та впровадження чітких алгоритмів оцінювання допустимості обмежень за критеріями законності, легітимної мети, необхідності й пропорційності. Водночас наголошено, що ефективна модель реагування має передбачати не лише заборони, а й управління ризиками: пріоритетом повинні стати альтернативні рішення (визначення безпечних локацій, встановлення умов проведення), здатні забезпечити реалізацію свободи зібрань без створення невиправданих загроз. Особливу увагу приділено узгодженню національних підходів із міжнародними стандартами та практикою Європейського суду з прав людини щодо позитивних зобов’язань держави у сфері свободи зібрань навіть у кризових ситуаціях. У підсумку обґрунтовано першочергову потребу нормативного уточнення дефініцій, процедур і стандартів обмеження права на мирні зібрання під час воєнного стану, а також гармонізації українського регулювання з європейськими підходами для усунення прогалин і колізій у правовому регулюванні.