СУБ’ЄКТИ СУБСИДІАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2025.5.24Ключові слова:
субсидіарна відповідальність, суб’єкти субсидіарної відповідальності, правосуб’єктність, кредитор, субсидіарний боржник, фізичні та юридичні особи, державаАнотація
У науковій статті визначено суб’єктів субсидіарної відповідальності та особливості їх правосуб’єктності з урахуванням правозастосовної практики. Встановлено, що субсидіарна (додаткова) відповідальність, як особливий вид цивільно-правової відповідальності, передбачає обов’язок зазнати негативних наслідків суб’єктом права, який виникає внаслідок невиконання або неналежного виконання зобов’язань чи порушення приписів закону не ним безпосередньо, а іншим суб’єктом, який із порушником перебуває у різних правових зв’язках. Додатковий характер субсидіарної відповідальності означає, що до пред’явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред’явити вимогу до основного боржника. Обгрунтовано, що суб’єктами субсидіарної відповідальності можуть бути фізичні, юридичні особи, держава, на яких законом або договором покладається обов’язок нести відповідальність за дії осіб, які пов’язані з ними певним правовим зв’язком. При цьому, щоб бути суб’єктом субсидіарної відповідальності особа має володіти правосуб’єктністю, яку складають гарантовані законом можливості бути носієм прав та обов’язків, набувати, користуватися ними і виконувати їх. Правовою передумовою выконання обов’язків субсидіарним боржником є не деліктоздатність, а його право- і дієздатність. Зроблено висновок, що суб’єктами правовідносин, у межах яких може бути застосована субсидіарна відповідальність є: кредитор, який виступає активною, управленою стороною, наділеною правом вимагати виконання зобов’язання; основний боржник – зобов’язана сторона за основним зобов’язанням; субсидіарний боржник – пасивна сторона, потенційно готова замінити основного боржника у випадку невиконання або неналежного виконання ним взятих на себе зобов’язань та задовільнити вимогу кредитора. У той же час, суб’єктом субсидіарної відповідальності є лише субсидіарний боржник, оскільки саме на нього покладається обов’язок задоволення вимоги кредитора у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язання основним боржником.
Посилання
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (дата звернення: 20.10.2025).
Середюк В. В. Основні підходи до розуміння юридичної відповідальності у вітчизняній правовій науці. Науковий вісник Херсонського державного університету. Юридичні науки. Том 1. 2015. № 1. С. 59–63.
Principles, Definitions and Model Rules of European Private Law. Draft Common Frame of reference (DCFR). Full Edition. Prepared by the Study Group on a European Civil Code and the Research Group on EC Private Law (Acquis Group) / Ed. by Christian von Bar and Eric Clive. VI. Munich, 2009.
Сельська В. В. Субсидіарна юридична відповідальність: загальнотеоретичне дослідження: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. Одеса, 2019. 202 с.
Надьон В. В. Структура правосуб’єктності. Сучасні проблеми цивілістики: матеріали «круглого столу», присвяч. пам’яті проф. Чингізхана Нуфатовича Азімова, 20 грудня 2013 р. Харків, 2014. С. 49–53.
Чорна Ж. Л. Відповідальність за шкоду, завдану неповнолітніми, у цивільному праві України. Університетські наукові записки. 2015. № 55. С. 51–58.
Марченко О. В., Вознюк О. І. Умови притягнення осіб, винних у доведенні до банкрутства, до субсидіарної відповідальності. Нове українське право. 2021. Вип. 4. С. 37–43.
Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 р. № 2597-VІІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text (дата звернення: 20.10.2025).
Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 квітня 2021 р. у справі № 915/1624/16. URL: https://ips.ligazakon.net/document/C018530 (дата звернення: 20.10.2025).
Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2024 р. у справі № 911/94/22 (911/2436/22). URL: https://iplex.com.ua/doc.php?regnum=117974337&red=100003dca0183b94c07e633e961f8f6376fe7a&d=5 (дата звернення: 20.10.2025).
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 (дата звернення: 10.10.2025).
Рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2017 р. у справі «Лекич проти Словенії». URL: http://base.garant.ru/71760252/ (дата звернення: 20.10.2025).
Білоусов Ю. В., Іванов С. О. Участь органів державної влади у цивільних відносинах: монографія. Харків: Харків юрид., 2012. 484 с.
Руденко А. В. Субсидіарна відповідальність держави. Право та інновації. 2015. Т. 1. № 9. С. 154–159. С. 154.
Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 09 січня 2025 р. № 4196-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-IX#Text (дата звернення: 20.10.2025).
Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шаренок проти України» № 35087/02 від 06 червня 2005 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_235 (дата звернення: 20.10.2025).
Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лисянський проти України» № 17899/02 від 04 квітня 2006 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_048 (дата звернення: 20.10.2025).
Сампара Н. М. Субсидіарні зобов’язання за цивільним законодавством України: дис. ... канд. юр. наук: 12.00.03. Тернопіль: ТНЕУ, 2020. 218 с. С. 136.
Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кучеренко проти України» № 27347/02 від 15 грудня 2005 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_422 (дата звернення: 20.10.2025).
Закон України «Про публічно-приватне партнерство» від 19 червня 2025 р. № 4510-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4510-20#Text (дата звернення: 20.10.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


