КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО ЯК ІНДИКАТОР ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ АДАПТАЦІЇ

Анотація

У статті розглядається кримінальне право як показник європейської інтеграції України, аналізуючи його роль у ширшій системі правової реформи, спрямованої на узгодження національного законодавства з acquis communautaire Європейського Союзу. Після визнання України країною-кандидатом на членство в ЄС, гармонізація кримінального права набула стратегічного значення, виступаючи як юридичним зобов›язанням, так і механізмом посилення стійкості держави до гібридних загроз, збройної агресії та викликів верховенству права. У статті простежується еволюція компетенції ЄС у кримінальних справах, зосереджуючись на статті 83 Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС), яка забезпечує нормативну основу для гармонізації кримінального права в державах-членах. Особлива увага приділяється практиці Суду Європейського Союзу (СЄС), який розробив автономне та узгоджене тлумачення ключових концепцій кримінального права, таких як ne bis in idem, пропорційність та принцип ultima ratio. У дослідженні аналізуються знакові справи, зокрема Комісія проти Греції (1989) та Гаспаріні та інші (2006), у яких сформульовано принцип ефективних, пропорційних та стримуючих санкцій як наріжний камінь кримінального права ЄС.Стверджується, що адаптація не повинна зводитися до механічного перенесення норм ЄС, а повинна включати змістовну інтеграцію європейських цінностей та стандартів прав людини в систему кримінального правосуддя України. У висновку наголошується, що європеїзація українського кримінального права є не лише правовим та політичним зобов›язанням, але й рушійною силою внутрішньої правової модернізації, посилення судового діалогу, забезпечення узгодженості в судовій практиці та зміцнення інтеграції України до спільного європейського простору свободи, безпеки та правосуддя.