ПРОЦЕСУАЛЬНІ АСПЕКТИ ДОЗВІЛЬНОЇ ПРОЦЕДУРИ В УПРАВЛІННІ НЕБЕЗПЕЧНИМИ ВІДХОДАМИ В УКРАЇНІ

Анотація

Стаття пропонує доктринальне осмислення правових механізмів допуску суб’єктів господарювання до діяльності з управління небезпечними відходами в Україні крізь призму взаємодії матеріального та процесуального екологічного права і цифрових адмінінструментів. Предметом аналізу виступають норми Закону України «Про управління відходами» та Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а також підзаконні акти Кабінету Міністрів України і Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, що регулюють надання адміністративних послуг через Інформаційну систему управління відходами (як складову «ЕкоСистеми»), ведення реєстрів, видачу дозволів і ліцензій. Показано, що чинна модель допуску є багаторівневою та складається з послідовності «оцінка впливу на довкілля (надалі – ОВД) → дозвіл на оброблення → ліцензія на управління небезпечними відходами». Вона покликана одночасно забезпечити превентивну оцінку впливів на довкілля (через висновок з оцінки впливу на довкілля), підтвердження технічної придатності конкретного об’єкта (через дозвіл на оброблення) та відповідність оператора системним стандартам безпеки (через ліцензування, що передбачає попередню перевірку матеріально-технічної бази (надалі – МТБ)). Разом з тим зіставлення матеріальних вимог і процедурних етапів виявляє значне дублювання контрольних функцій: на трьох різних стадіях перевіряються тотожні параметри екологічної допустимості, технологічної спроможності та організаційної придатності. Це зумовлює кумуляцію строків, зростання транзакційних витрат для бізнесу і адміністративного навантаження для органів, не створюючи пропорційного приросту рівня екологічної безпеки. Особливої уваги набула проміжна ланка дозволу на оброблення, що фактично трансформується у «процесуальний шлюз», адже повторно агрегує дані та умови, вже встановлені у висновку з оцінки впливу на довкілля і надалі знову перевірювані в межах ліцензування включно з обов’язковою перевіркою матеріально-технічної бази. На цій підставі обґрунтовується дерегуляційне рішення для небезпечних відходів: інтегрувати зміст дозволу на оброблення безпосередньо у структуру ліцензії та Ліцензійних умов, зберігши обов’язковість висновку з ОВД і передліцензійної перевірки матеріально-технічної бази.