СПАДКУВАННЯ КРІОКОНСЕРВОВАНОГО РЕПРОДУКТИВНОГО БІОМАТЕРІАЛУ ЛЮДИНИ: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ

Анотація

У статті відзначається актуальність закріплення у цивільному законодавстві поняття та правового режиму біоматеріалу людини. У зв’язку із цим аналізуються положення проекту Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку із оновленням (рекодифікацією) положень книги першої. Відзначається проблема неврегульованості визначення подальшої долі кріоконсервованого репродуктивного біоматеріалу та ембріонів людини in vitro у випадку смерті особи (осіб), від якої вони походять. Автором досліджується актуальна вітчизняна судова практика з розгляду питань щодо переходу прав на кріоконсервований репродуктивний біоматеріал та ембріони людини in vitro. Відзначається, що суди вирішують спори щодо можливості посмертного використання кріоконсервованого репродуктивного матеріалу пацієнтів, ґрунтуючись на нормах щодо захисту особистих немайнових прав осіб. Водночас підкреслюється, що такий підхід є не зовсім вдалим у контексті посмертної репродукції, оскільки доцільніше використовувати положення спадкового права, на що вказують як вже запроваджені зміни у чинному законодавстві, так і проекти законів у сфері допоміжних репродуктивних технологій. У статті відзначається, що зважаючи на мету здійснення кріоконсервації репродуктивного біоматеріалу та ембріонів людини in vitro і тісний генетичний зв’язок із померлим, видається, що включення таких об’єктів до складу спадщини не позбавлене біоетичних проблем, тому потребує окремого врегулювання. У зв’язку із цим пропонується за аналогією з положеннями статті 1227 ЦК України передбачити можливість переходу прав на кріоконсервований біоматеріал та ембріони людини in vitro у порядку сингулярного правонаступництва, за якого до правонаступника переходять окремі права та обов’язки. Автором аналізується проблема переходу прав на кріоконсервовані ембріони людини in vitro у випадку, якщо вони належать подружжю або жінці та чоловіку, що не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, на праві спільної сумісної власності. Досліджуються можливості спадкування кріоконсервованих ембріонів людини in vitro як за наявності зробленого за життя спільного розпорядження подружжя на випадок смерті, так і у разі його відсутності.