ПІДСТАВИ ТА УМОВИ ПРИТЯГНЕННЯ ДО СУБСИДІАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Анотація

У науковій статті визначено підстави та умови притягнення до субсидіарної відповідальності, а також основні аспекти її реалізації з урахуванням проблем правозастосовної практики.Встановлено, що субсидіарна (додаткова) відповідальність як особливий вид цивільно-правової відповідальності, що може застосовуватися у сфері як договірних, так і деліктних зобов’язальних правовідносин, настає у випадках, передбачених договором або законом у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань основним боржником, його відмови, відсутності або недостатності у нього для цього майна, за якої обов’язок щодо виконання такого зобов’язання повністю або у певній частині покладається на субсидіарного (додаткового) боржника. При цьому, основний боржник залишається відповідальним за своїми зобов’язаннями, а субсидіарний боржник несе відповідальність лише у випадку, коли основний боржник не може виконати свої зобов’язання.Обгрунтовано, що сукупність загальних умов цивільно-правової відповідальності (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою і завданою шкодою, вина особи) у більшості випадків не має значення для покладення субсидіарної відповідальності, різноманітність випадків застосування якої обумовлює особливості підстав та умов субсидіарної відповідальності конкретних суб’єктів цивільного права.Зроблено висновок, що підставами застосування субсидіарної відповідальності є: наявність правового зв’язку між основним і субсидіарним боржником; наявність правовідносин між основним боржником та кредитором; невиконання або неналежне виконання зобов’язання основним боржником, або вчинення ним цивільного правопорушення. При цьому субсидіарна відповідальність може бути застосована за умов: попереднього висунення вимог кредитором до основного боржника про виконання зобов’язання; відмови основного боржника від задоволення вимоги кредитора або неодержання кредитором у розумний строк відповіді основного боржника на пред’явлену вимогу; недостатності майна для задоволення вимог кредитора в основного боржника.