ПОДІЛ МАЙНА ПОДРУЖЖЯ ЯК СПОСІБ ЗАХИСТУ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ОДНОГО З ПОДРУЖЖЯ

Анотація

У статті доведено, що поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, може бути здійснений як за взаємною згодою подружжя у позасудовому порядку, так і в судовому порядку за позовом одного з подружжя.Аргументовано, що на поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, впливає правовий режим майна подружжя. Наявність шлюбного договору між подружжям обумовлює наявність договірного режиму майнових правовідносин між подружжям. Відсутність шлюбного договору між подружжям обумовлює наявність законного режиму майнових правовідносин між подружжям, визначеного сімейним законодавством України. Наявність зареєстрованого шлюбу між подружжям надає підстави для застосування правової презумпції спільності майна подружжя, набутого в період шлюбу. Спростування правової презумпції спільності майна, набутого подружжям у період шлюбу, покладається на того з подружжя, хто заінтересований у визначенні спірного майна як об’єкта права особистої приватної власності дружини, чоловіка.Обґрунтовано, що поділ спільного майна подружжя є ефективним способом захисту прав одного з подружжя, якщо реальний поділ майна призводить до припинення між подружжям відносин права спільної сумісної власності і переведення подружжя у статус власників майна, що належить їм на праві приватної власності.Визначено, що на сьогодні в судовій практиці склався підхід, що один з подружжя при поділі спільного сумісного майна може претендувати на виплату частки у статутному капіталі товариства, що є відмінним від виплати половини вартості внеску засновника (одного з подружжя) у статний капітал цього товариства. Аргументовано, що потребує наукового дослідження та законодавчого визначення правовий режим біологічних та анатомічних матеріалів людини, у тому числі в контексті поділу майна подружжя.Обґрунтовано, що має бути закріплений на рівні закону підхід правозастосовної практики, який полягає в тому, що збільшення вартості майна одного з подружжя та істотність такого збільшення підлягають з’ясуванню шляхом порівняння на час вирішення спору вартості об’єкта до та після поліпшення.