ЗАКОНОДАВЧІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

У статті здійснено системний аналіз законодавчих приписів щодо процесу організації праці працівників в умовах воєнного стану. Обстоюється думка, що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» містить три групи норм, а саме: перші пов’язані із обмеженням конституційних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на працю, а саме статті 2–5, 9–10, 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»; другі пов’язані із законодавчими особливостями процесу організації праці саме в умовах воєнного стану, і за своєю сутністю мають спеціальний, тимчасовий характер. До таких статей у Законі України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» можна віднести статті 6, 8, 11–12, 14; треті пов’язані з дією норм в умовах воєнного стану та із питаннями, що супроводжують трудові відносини між працівником і роботодавцем та сам процес праці не регляментують. До цих норм можуть бути віднесені статті 1, 7, 15, 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Приділено увагу приписам щодо робочого часу та часу відпочинку й питанням його встановлення та обліку. Окремо розглядаються нормативні положення щодо діяльності профспілок та односторонього порядку зупинення дії окремих положень колективного договору. Акцентовано увагу на тому, що тривалий характер збройної агресії на сучасному етапі, у 2025 році, вимагає перегляду змісту окремих статей Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Ключовою ідеєю щодо перегляду державної політики стосовно правового регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану має стати така: спеціальні норми щодо умов організації трудових відносин в умовах воєнного стану повинні застосовуватися тільки у разі прямого впливу воєнного стану на процес організації роботи підприємств, установ, організацій.