КОМПЕНСАЦІЯ ЗА НЕПРАВОМІРНЕ ВИКОРИСТАННЯ ОБ’ЄКТА ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: ЕВОЛЮЦІЯ ЗАКОНОДАВЧИХ ПІДХОДІВ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ОНОВЛЕННЯ

Анотація

У статті проведено аналіз розвитку законодавчого регулювання компенсації за порушення майнових прав інтелектуальної власності в Україні. Звернуто увагу на існування двох основних моделей компенсації за порушення майнових прав інтелектуальної власності – «американської», яка передбачає стягнення судом компенсації в межах визначених законом мінімального і максимального її розміру з урахуванням обставин порушення прав, та «європейської», в основі якої лежить розмір винагороди, яку мав би одержати правоволоділець у разі надання ним дозволу на використання об’єкта (гіпотетичне роялті). З цієї позиції показано еволюцію компенсації як способу захисту майнових прав інтелектуальної власності за період від здобуття Україною незалежності і до сьогоднішніх днів. Наголошено, що станом на сьогодні законодавство України містить різні підходи до стягнення компенсації за порушення майнових прав на об’єкти авторського права і суміжних прав, на об’єкти промислової власності і на сорти рослин. У зв’язку з цим зазначено про необґрунтованість подібного диференційованого підходу щодо регулювання компенсації за порушення майнових прав інтелектуальної власності та необхідність реформування законодавства у цій частині. Зроблено висновок про доцільність уніфікації законодавчих підходів щодо регулювання компенсації як способу захисту майнових прав інтелектуальної власності, взявши за основу підхід, передбачений законодавством про авторське право і суміжні права, який надає суб’єкту таких прав можливість обрання однієї із двох альтернативних моделей компенсації: «американської» в межах встановленого законом мінімального і максимального розмірів або «європейської» за принципом гіпотетичного роялті. Такий підхід потрібно передбачити і щодо інших об’єктів права інтелектуальної власності.