БАЗОВЕ ПЕРЕДДОГОВІРНЕ ПРАВОВІДНОШЕННЯ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ОБҐРУНТУВАННЯ

Анотація

У статті здійснено критичний аналіз підходів до розуміння правової природи переддоговірних відносин. Окрему увагу приділено кваліфікації переддоговірних відносин як стадії розвитку договірного зобов’язання та визнанню зобов’язальної природи переддоговірних правовідносин, які враховують існування обов’язку добросовісної поведінки. У зв’язку з цим досліджено перспективи обґрунтування базового переддоговірного правовідношення у світлі Draft Common Frame of Reference («Принципів, визначень та модельних правил Європейського приватного права»). Виявлено особливості термінології DCFR, зокрема, розуміння в Книзі III «Обов’язки та відповідні права» під терміном “obligation” суб’єктивного цивільного обов’язку, який має виконати боржник в зобов’язальному правовідношенні. Визначено перешкоди для кваліфікації обов’язку добросовісного ведення переговорів як обов’язку у зобов’язанні. Для перспектив оновлення цивільно-правових норм у процесі рекодифікації визначено додаткові аспекти вказаної проблематики на основі положень Цивільного кодексу України. Звернуто увагу на специфіку для українського приватного права німецького законодавчого підходу, що передбачає виникнення зобов’язання на підставі вступу в переговори. На основі правил DCFR досліджено питання щодо можливості розуміння “duty” (обов’язку) як конститутивного елементу для базового переддоговірного правовідношення, яке не є зобов’язанням. Зроблено висновок, що існування такого обов’язку в рамках правовідношення не виключається. Можливість обґрунтування базового переддоговірного правовідношення на основі здобутків національної правової традиції пов’язується зі зверненням до категорії відносних цивільних правовідносин.