ЕКСПЕРТИЗА ПРОЄКТІВ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРАВОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ: КОНЦЕПЦІЯ, ФУНКЦІЇ, ВИДИ

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження інституту експертизи проєктів нормативно-правових актів як ключового інструменту забезпечення якості правотворчої діяльності в Україні в умовах післявоєнного відновлення та євроінтеграційного поступу. Розкрито функціональне призначення експертизи не лише як техніко-юридичної процедури, а як аналітичного, прогностичного та правозахисного інструменту, що забезпечує ефективність, легітимність і відповідність нормативного регулювання сучасним викликам.Особливу увагу приділено видам експертизи, закріпленим у статті 44 Закону України «Про правотворчу діяльність» – юридичній, науковій, антикорупційній, гендерно-правовій, антидискримінаційній, а також додатковим видам, як-от цифрова, бюджетна, експертиза відповідності acquis ЄС та Конвенції з прав людини. Також розглянуто методологічні підходи до здійснення експертизи та окреслено критерії якості експертного супроводу правотворчої діяльності.Здійснено порівняльний аналіз підходів до експертизи в Україні та державах ЄС, визначено її роль у гармонізації національного законодавства з acquis Європейського Союзу. Підкреслюється, що саме експертний супровід є запорукою запобігання правотворчим помилкам, забезпечення балансу між політичною доцільністю та правовою визначеністю, відповідності правових норм публічному інтересу. Доведено, що в умовах європейської інтеграції та масштабної правової трансформації експертиза проєктів нормативно-правових актів має розглядатися як обов’язковий і невід’ємний етап нормопроєктної роботи. Зроблено акцент на потребі інституціонального посилення механізмів експертизи, зокрема створення незалежних експертних структур, формування уніфікованих стандартів аналізу та підвищення ролі наукових установ у забезпеченні якості нормотворення.