СУЧАСНЕ РОЗУМІННЯ ПРАВ ДИТИНИ
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2021.4.3Ключові слова:
Конвенція про права дитини, людські права, права дитини, рівність, фундаментальністьАнотація
Актуальність теми дослідження зумовлюється необхідністю переосмислення концепції прав дитини, проблематика якої розв’язується переважно через призму теорії прав люди- ни, яка була сформульована вітчизняним правознавством наприкінці ХХ століття. Натепер людські права інтерпретуються як обов’язкові вимоги до держави, що мають універсальний характер та існують незалежно від їх закріплення в тексті нормативно-правового акту. Аналізуються права дитини й людські права через висвітлення таких їх ознак, як уні- версальність, фундаментальність, природний і невід’ємний характер, загальність, рівність, пріоритет над позитивним правом. Характеризуючи універсальність як властивість людських прав і прав дитини, відзнача- ється їх іманентна як універсальність, так і регіональний зміст, фактором чого є фундамен- тальні засади царини права: людська гідність, справедливість, зміст яких різний у межах різних соціальних утворень. Наявність різних міжнародних договорів, предметом регулю- вання яких є саме права дитини, є свідченням того, що досліджуваному явищу властивий міжнародний характер (як регіональний, так і універсальний), набуття ним універсальності. Наголошується, що Конвенція про права дитини була підписана майже всіма державами. Природа дитини не змінюється залежно від географічного місця її перебування, а тому мож- ливості дитини повинні бути забезпечені всіма державами. Указується, що як те, що людські права забезпечують людині можливість відчуття себе людиною, так і права дитини є підґрунтям (основою) розвитку дитини, її становлення як особистості. Права дитини зумовлюють сприйняття дитини не як об’єкта благодійності, а як суб’єкта права з його інтересами й цінностями. Права дитини невід’ємні, їх не можна ска- сувати, оскільки це суттєво вплине на розвиток і формування дитини як особистості. Без- правна дитина перетворюється на об’єкт благодійності. Мало того, права дитини не можна скасувати саме через їх природний характер. Резюмується, що аналіз ознак людських прав у контексті прав дитини дозволяє зробити висновок про спільність досліджуваних правових категорій. Права дитини значною мірою є тими ж людськими правами (йдеться про права першого покоління). Інша частина прав дитини – соціальні, культурні, економічні – на відміну від людських прав мають ураховувати потреби дитини й уразливість носіїв цих прав.
Посилання
Крестовська Н.М. Сучасне розуміння прав дитини. Форум права. 2011. № 3. С. 409–413.
Case of Airey v. Ireland (Application no. 6289/73). 9 October 1979. HUDOC : European Court of Human Rights. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57420.
Case of Kandarakis v. Greece (Applications no. 48345/12 and 2 others). 11 June 2020. HUDOC : European Court of Human Rights. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-202754.
Боняк В.О. Термінологічна невизначеність категорії, що відображає можливості людини, необхідні для її існування та розвитку. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2018. Спеціальний випуск № 3 (94). С. 18–23
Головатий С.П. Про людські права. Лекції. Київ : Дух і літера, 2017. 760 с.
Кучук А.М. Теорія держави і права. Частина 1. Теорія держави : навчально-методичний посібник. Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2018. 111 с.
Кучук А.М. Основи теорії правового поліцентризму : монографія. Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ; Ліра ЛТД, 2017. 312 с.
Donnelly J. Cultural Relativism and Universal Human Rights. Humanum Rights Quarterly. 1984. № 6 (4). P. 400–419.
Кучук А.М. Універсальність / регіональність прав людини: правовий дискурс. Visegrad journal on human rights. 2016. № 1/1. С. 127–131.
20-річчя Конвенції ООН про права дитини. Права дітей. 2009. С. 3.
Сокуренко В.В. Права людини як фундаментальна цінність. Національні та міжнародні механізми захисту прав людини. Харків, 2009. URL http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/2340/prava_lyudini_yak_fundamental_na_cinnist.pdf?sequence=2&isAllowed=y.
Конвенція про права дитини : Міжнародний документ від 20 листопада 1989 року. База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text.
Вергелес К.М., Куліш П.Л., Школьнікова Т.Ю. Рівність у праві як онтологічна передумова самоідентифікації та самоствердження людини у світі. Рівність у праві: історична ретроспектива і сучасність. Львів : Ліга-Прес, 2019. С. 23–27.
Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
