ПОНЯТТЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ВІД ПОРУШЕНЬ, НЕ ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ПОЗБАВЛЕННЯМ ВОЛОДІННЯ

Анотація

У статті визначено цивільно-правовий захист права власності як правовий результат діяльності власника, правозастосовної діяльності компетентних державних органів, що призводить до поновлення порушеного права власності, його визнання, покладення на правопорушника негативних наслідків майнового чи організаційного характеру. Автором виокремлено цивільно-правові способи захисту права власності від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння, у вузькому та широкому розумінні. Доведено, що цивільно-правові способи захисту права власності від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння, у вузькому розумінні включають в себе вимоги в речових правовідносинах за негаторним та прогібіторним позовами. Цивільно-правові способи захисту права власності від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння, у широкому розумінні включають інші вимоги в речових та зобов’язальних правовідносинах за різними позовами, якщо порушення права власності не пов’язані з позбавленням власника права володіння своїм майном (про визнання права власності, про відшкодування майнової шкоди, про компенсацію у зв’язку із зниженням цінності земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель у результаті діяльності, що призвела до зниження рівня екологічної, шумової захищеності території, погіршення природних властивостей землі тощо). Аргументовано, що вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимоги про передачу речей, придбаних шляхом купівлі-продажу, виготовлення речей на замовлення, якщо право власності виникло раніше передачі речі, вимоги про повернення речей, наданих у користування за договором, не належать до цивільно-правових способів захисту від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння.