ЗДІЙСНЕННЯ ТА ЗАХИСТ ПРАВА НА ВИХОВАННЯ ДИТИНИТИМ ІЗ БАТЬКІВ, ХТО ПРОЖИВАЄ ОКРЕМО ВІД ДИТИНИ

Анотація

У статті розглядаються проблемні питання здійснення та захисту права на виховання дитини тим із батьків, хто проживає окремо від дитини. Встановлено, що здійснення та захист права на виховання дитини тим із батьків, хто проживає окремо від дитини, має відбуватися із забезпеченням найкращих інтересів дитини. Інтересам дитини має надаватися пріоритет при захисті права на виховання дитини тим із батьків, хто проживає окремо від дитини. Запропоновано внести зміни до Сімейного кодексу України і уніфікувати підходи законодавця щодо форми договору між батьками дитини про здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, передбачивши укладення такого договору в письмовій формі з обов’язковим нотаріальним посвідченням і у випадку, коли такий договір додається до спільної заяви подружжя, яке має дітей, про розірвання шлюбу. Доведено, що в умовах воєнного стану, коли дитина перебуває за кордоном або проживає на тимчасово окупованій території України, неефективним є визначення таких способів участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від дитини, як встановлення графіку особистих побачень з дитиною, встановлення можливості спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання того з батьків, хто проживає окремо від дитини. Аргументовано, що належним та ефективним способом захисту порушеного права того з батьків, хто проживає окремо від дитини, на особисте виховання дитини, яка перебуває за кордоном або на тимчасово окупованій території України, може бути визначення такого способу участі у вихованні дитини, як встановлення графіку спілкування з дитиною засобами мобільного, поштового, електронного зв’язку, у тому числі із застосуванням мобільних та інших пристроїв, спілкування в соціальних мережах та месенджерах.