ПОСИЛЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ СУБ’ЄКТНОСТІ УКРАЇНИ ЯК ГАРАНТІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ

Анотація

Статтю присвячено аналізу можливостей оновлення стратегії національної безпеки і оборони України шляхом посилення міжнародного партнерства і співробітництва. Формування доктрини національної безпеки і оборони України для повоєнного періоду не може відбуватися без врахування існуючої системи міжнародної безпеки, яка за останній період зазнала істотної трансформації (неефективна ООН, формалізована ОБСЄ, відсутність єдиності між членами НАТО). Відзначено два варіанти забезпечення такої безпеки: 1) власними силами шляхом створення своїх оборонних можливостей; 2) шляхом вступу до Північноатлантичного альянсу. Вибір будь-якої із існуючих сьогодні моделей безпеки потребує від держави створення власної та ефективної стратегії забезпечення національної безпеки і оборони України. Доведено, що забезпечення національної безпеки і оборони власними силами потребує затрат на зміцнення оборонних можливостей та часу на модернізацію військово-промислового комплексу. Більший інтерес з цього приводу становить набуття Україною статусу повноправного члена в ЄС та НАТО як ключових міжнародних структурах безпеки в Європі та світі. Основними засобами досягнення стратегічних завдань щодо посилення міжнародної правосуб’єктності України є відновлення територіальної цілісності, механізм гарантування безпеки країни та непорушності кордонів, реінтеграція окупованих територій, вступ до ЄС та НАТО, новий формат відносин із росією, боротьба з проявами сепаратизму, кібератак тощо. Нова стратегія національної безпеки і оборони України повинна враховувати масштаб існуючих загроз, бути інтегрованою в систему міжнародної і регіональної безпеки, що дозволить посилити міжнародну суб’єктність України.