НАЦІОНАЛЬНА ІДЕОЛОГІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ДЕРЖАВОТВОРЕННІ: ЦІННІСНИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

  • Ольга Володимирівна Токарчук Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України

DOI:

https://doi.org/10.51989/NUL.2024.4.5

Ключові слова:

національна ідеологія, державотворення, соборність, національні інтереси, верховенство права, народ

Анотація

У статті підкреслено, що держава не здатна існувати без ідеології, яка є ключовою основою державотворення. Будь-яка держава завжди мала свій ідеологічний складник, навіть незважаючи на проголошену деідеологізацію. Сучасним фундаментом будь-якої ідеології є її правові засади, які закріплюють як принципи життєдіяльності держави і суспільства, так і одночасно є основним елементом формування правосвідомості. Соборність є не тільки географічною або територіальною ознакою, а це насамперед здатність народу ефективно захищати та розбудовувати Українську державу шляхом об’єднання зусиль усіх її громадян, які проживають в Україні, а також за її межами. Це духовна єдність держави. Тільки таке розуміння релігійної, культурної, мовної, економічної та інформаційної єдності може сприяти створенню єдиного національного простору і допомогти всім українцям, незалежно від місця проживання, усвідомити себе єдиною нацією. Стверджується, що успішна держава не може існувати без національної об’єднавчої ідеології та відповідних інститутів, метою яких є відтворення цієї ідеології у свідомості як на суспільному, так і на індивідуальному рівнях. У сучасних умовах для суспільства єдиною ідеологією, здатною забезпечити стабільність держави і належний рівень матеріального і духовного життя індивіда, є система цінностей, заснована на домінуванні принципу верховенства права. Формуючи систему національних інтересів, насамперед варто брати до уваги національні цінності – спільні духовно-релігійні цінності, патріотизм, інтелектуальний і культурний код та ідеали українського народу, традиції, норми і правила поведінки, інноваційні засади модернізації національної економіки та політики держави відповідно до нових завдань, економічних укладів, національних інтересів і сучасних викликів, оскільки власне вони закладають ціннісну основу системи національної безпеки держави та ключовий зміст національної ідеї.

Посилання

Марущак О.А. Щодо сучасного розуміння та значення ідеології. Форум права. 2020. № 2. C. 92–101.

Сухарина А.А. Державна та публічна ідеологія: аргументація теоретичного розрізнення. Політикус. 2019. № 4. С. 4–9.

Костицький М.В. Екзистенційні виклики громадянського суспільства. Правнича наука та законодавство України: європейський вектор розвитку в умовах воєнного стану : монографія / редкол.: В.А. Журавель (співголова), Н.С. Кузнєцова (співголова), О.М. Бандурка та ін. ; Нац. акад. прав. наук України. Харків : Право, 2023. С. 172–187.

Бойко І.Й. Ґенеза та сутність української національної ідеї: державно-правовий аспект. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2024. С. 78.

Забаревський М. Вячеслав Липинський та його думки про українську націю та державу. Аугсбург, 1946. 51 с.

Колодій А.М., Лапко А.Г. Посилення взаємодії громадянського суспільства та держави: консолідація патріотичних сил. Правнича наука та законодавство України: європейський вектор розвитку в умовах воєнного стану : монографія / редкол.: В.А. Журавель (співголова), Н.С. Кузнєцова (співголова), О.М. Бандурка та ін. ; Нац. акад. прав. наук України. Харків : Право, 2023. С. 188–201.

Купіна Л.Ф. Рееміграція та реінтеграція трудових ресурсів як виклик для інституційного механізму держави в період повоєнного відновлення України. Наука і техніка сьогодні. 2024. № 6 (34). С. 143–155.

Дзьобань О.П. Національна безпека України: концептуальні засади та світоглядний сенс : монографія. Харків : Майдан, 2007. 284 с.

Мала енциклопедія етнодержавознавства / ред. кол.: Ю.І. Римаренко (відп. ред.) та ін. Київ : Довіра, Генеза, 1996. 942 с.

Закон України «Про національну безпеку» від 21.06.2018 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text (дата звернення: 14.09.2024).

Сабадуха В.О. Національний інтерес та державна ідеологія як умови конституювання української нації. Актуальні проблеми філософії та соціології : Науково-практичний журнал. 2021. Вип. 30. С. 60–66.

Гай-Нижник П. Українська національна ідея: соборні чинники та визначальні засади. URL: https://hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2019doc-ukrainian-national-idea.php (дата звернення:14.09.2024).

Цього року Україна вдруге відзначає День Державності: інформаційні матеріали. URL: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/cogo-roku-ukrayina-vdruge-vidznachaye-denderzhavnosti-informaciyni-materialy (дата звернення: 14.09.2024).

Тернавська В.М. Правотворчість держави в умовах глобалізації та глокалізації як основних тенденцій у праві. Нове українське право. 2024. № 2. С. 95–101.

Миклащук І. Державотворча ідеологія як чинник демократичного розвитку України. Політичний менеджмент. 2009. № 5. С. 63–71.

Калиновський Ю.Ю., Мануйлов Є.М. Духовні імперативи вітчизняного державотворення: аксіологічний та безпековий контексти. «Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2020. № 1(44). С. 23–38.

Вовканич С.Й. Ідеологічні засади державотворення в системі стратегізації регіональної політики, національної економіки та безпеки України. Регіональна економіка. 2014. № 4. С. 7–23.

Яковлів А. Історичні традиції української державності. Прага, 1937. 25 с.

Терлюк І. «Державно-правова традиція» і «(українська) національна державно-правова традиція»: до питання про змістове значення понять. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. 2021. 2 (30). С. 26–35.

Томашівський С. Під колесами історії. Булава, Нью-Йорк. Видання друге. 1962 р. С. 48.

Липа Ю. Призначення України. New York City : Говерля, 1953. 307 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-13

Номер

Розділ

ПРАВОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НОРМОТВОРЕННЯ