ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ-ВИХОВАТЕЛІВ ЗА ПОРУШЕННЯ ДОГОВОРУ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ДІЯЛЬНОСТІ ДИТЯЧОГО БУДИНКУ СІМЕЙНОГО ТИПУ

Анотація

У статті досліджено особливості відповідальності батьків-вихователів за невиконання та неналежне виконання зобов’язань за договором про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу. Встановлено, що важливою ознакою договірної відповідальності за порушення досліджуваного договору є те, що правовими підставами для застосування заходів відповідальності є не лише невиконання чи неналежне виконання сторонами зобов’язань, які закріплені у змісті договору, а й зобов’язань, що передбачені актами чинного законодавства, спрямованими на впорядкування договірних правовідносин, що зумовлено превалюванням імперативного методу правового регулювання відносин, опосередко- вуваних діяльністю дитячого будинку сімейного типу. Акцентовано, що, оскільки основними зобов’язаннями батьків-вихователів за досліджуваним договором є виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, догляд за ними, забезпечення їх гармонійного розвитку тощо, то метою застосування до батьків-вихователів правових наслідків порушення договірних зобов’язань буде не відновлення майнових прав та інтересів органу опіки та піклування чи вихованців або ж відшкодування понесених ними внаслідок порушення матеріальних втрат, а насамперед безпосередній захист прав та інтересів вихованців у частині усунення загрози їх життю, здоров’ю, фізичному і психічному розвитку. На основі аналізу матеріалів судової практики доведено, що прийняття органом опіки та піклування рішення про припинення функціонування дитячого будинку сімейного типу внаслідок порушення батьками-вихователями покладених на них за договором зобов’язань є правомірним тільки після звернення органу опіки та піклування до суду та прийняття судом рішення про розірвання досліджуваного договору. Зважаючи на правову природу та зміст квазісімейних правовідносин, опосередковуваних досліджуваним договором, які є відмінними від природи та змісту сімейно-правових відносин, аргументовано, що до батьків-вихователів не можуть бути застосовані заходи сімейно-правової відповідальності.