ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ТА ВИРІШЕННЯ СЛІДЧИМ СУДДЕЮ ТА СУДОМ КЛОПОТАНЬ ПРО ПРИМУСОВЕ ГОДУВАННЯ ПІДОЗРЮВАНОГО, ОБВИНУВАЧЕНОГО, ДО ЯКОГО ЗАСТОСОВАНО ЗАПОБІЖНИЙ ЗАХІД У ВИГЛЯДІ ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ: ПИТАННЯ ЯКОСТІ ЗАКОНОДАВСТВА ТА ПЕРСПЕКТИВ ЙОГО УДОСК

Анотація

Стаття присвячена аналізу нормативної регламентації процесуального порядку розгляду та вирішення слідчим суддею та судом клопотань про примусове годування осіб, які тримаються під вартою відповідно до Закону України № 2429-IX, оцінки якості відповідного законодавства та визначення можливих шляхів його удосконалення. Досліджено міжнародні стандарти в сфері поводження з особами, що перебувають в умовах несвободи та оголосили голодування. Проаналізовано фундаментальні принципи щодо надання медичної допомоги особам, які оголосили голодування, що містяться у Принципах медичної етики, пов’язаних з роллю медичного персоналу, зокрема лікарів, у захисті ув’язнених і затриманих від катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання (затверджених резолюцією Генеральної асамблеї ООН 18 грудня 1992 р. № 37/194), Рекомендації № R (98) 7 (1) Комітету міністрів державам-членам Ради Європи щодо етичних та організаційних аспектів охорони здоров’я у в’язниці та Мальтійській декларації щодо тих, хто оголосив голодування. Здійснено аналіз релевантної практики Європейського суду з прав людини щодо відповідності примусового годування положенням ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, на підставі якого виокремлено основні критерії, за наявності яких застосування до особи такого заходу є правомірним втручанням у її права та свободи. Піддано критичному аналізу стан нормативної регламентації процесуального порядку розгляду слідчим суддею та судом клопотань про примусове годування підозрюваного, обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, встановленого ст. 2061 КПК України в редакції, передбаченої Законом України № 2429-IX. Сформульовано низку пропозицій щодо її удосконалення та гармонізації із міжнародними стандартами у сфері поводження з особами, що оголосили голодування в умовах несвободи.