ДОГОВІР З НАДАННЯ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ ЯК РЕГУЛЯТОР СТРАХОВИХ ВІДНОСИН

Анотація

У статті досліджуються особливості договору з надання страхових послуг як підстави виникнення страхових відносин. Зазначається, що зважаючи на те, що рівень розвитку від- носин страхування, в основу якого покладено норми національного та міжнародного права, безпосередньо залежить від досконалості національних правових інститутів та законодав- ства в умовах євроінтеграційних процесів, пов’язаних із підписанням Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, визріла нагальна потреба в удосконаленні механізму правового регулювання приватноправового сегменту відносин у сфері надання страхових послуг. Істотний поштовх для цього дає судова практика вищих судових інстанцій, яка свідчить про непоодинокі випадки неоднакового застосування зако- нодавчих приписів під час перегляду справ, пов’язаних зі сферою надання страхових послуг. Наголошено, що в системі цивільно-правових договорів договори страхування доречно розглядати як підтип цивільно-правових зобов’язань у межах типу договорів про надання послуг, основна особливість яких полягає в тому, що надання послуги невіддільне від діяль- ності особи – послугонадавача (надання страхової послуги невіддільно пов’язане із діяльністю страховика), а корисний ефект такої діяльності полягає в самому процесі надання послуги. Надається аналіз нормативно-правових актів у сфері відносин із надання страхових послуг та досліджується міжнародний досвід правового регулювання відповідних відносин. Теоре- тично осмислюються досягнення правової доктрини та правозастосовної практики у зазна- ченій сфері. Визначається місце договірних зобов’язань зі страхування в системі цивільно- правових зобов’язань, співвідношення предмета та об’єкта договору страхування, сутність страхової послуги та страхового ризику.