ЄВРОАТЛАНТИЧНІ ТРАДИЦІЇ КОНСТИТУАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ (НА ПРИКЛАДІ ПРОЄКТУ КОНСТИТУЦІЇ УНР О. ЕЙХЕЛЬМАНА)
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2022.6.1.8Ключові слова:
конституція, О. Ейхельман, федеративна політична культура, федерація, народний суверенітет, громада, самоуправління.Анотація
У статті представлені результати дослідження, які носять комплексний характер. Зміст статті пов’язаний із проблемою визначення федералізму та його структури. Інститут федералізму розглянуто з юридичної точки зору. Автори, аналізуючи структуру федералізму, визначають, що його моделі багато у чому зумовлені культурно, історично, географічно детермінованим типом взаємин (центру й регіонів, влади і суспільства). Дослідження української федеративної політичної культури висувається як першочергове завдання. Окремі аспекти федералістської політичної культури автори враховували, аналізуючи вітчизняний досвід федералізму. Зокрема, досліджено «Проєкт Конституції – основних державних законів – Української Народної Республіки» Отто Ейхельмана – державного та громадського діяча, вченого-правника. Встановлено, що серед загалу проєктів того часу лише проєкт конституції УНР О. Ейхельмана пропонував перетворення України на суверенну незалежну федеративну державу. Вчений вважав федерацію реальним шляхом відходу від імперського минулого, демократизації місцевого самоврядування й децентралізації влади. Як теоретик права Отто Ейхельман схилявся до німецького варіанту федералізму, який у другій половині ХІХ ст. реалізовувався як націоналістичний. За формою державного правління УНР мала бути демократичною республікою з федеративним державним устроєм. У її складі передбачалося формування самостійних адміністративних одиниць – «земель», фундаментом яких слугували сільська й міська громада. Державна організація поділялася на дві частини: федеральну й земельну. Очевидно, що кожна із Земель мала право на своїй території суверенно розпоряджатись усіма справами, які не підлягали компетенції федерального рівня. Особливістю конституційного проєкту був розподіл повноважень не між трьома традиційними гілками влади, а п’ятьма – установчою владою як найвищою владою в державі; законодавчою – у вигляді двопалатного парламенту, виконавчою, судовою й контрольною владою – федеральним державним контролем. Суд і фінансовий контроль мали повну незалежність від виконавчої і законодавчої влади. Ідеї О. Ейхельмана щодо принципів державної організації й функціонування українського громадянського суспільства актуальні, їх рекомендовано використати у сучасних державотворчих процесах.
Посилання
Malko A.V., Guliakov A.D., Salomatin A.Iu., Makeeva N.V. The Genesis of the Federal state in the world (the project of comparative historical and political studies. Elektronnyi nauchnyi zhurnal «Nauka. Obshchestvo. Gosudarstvo» – Electronic scientific journal “Science. Society. State”. 2016. Vol. 4, No. 3. URL: https://esj.pnzgu.ru/files/ esj.pnzgu.ru/malko_av_guliakov_ ad_salomatin_aiu_makeeva_nv_16_3_06.pdf (дата звернення: 20.04.2017).
Federalism and Legal Unification. A Comparative Empirical Investigation of Twenty Systems. / Ed. by D. Halberstam, M. Reimann. New York; London, 2014.
Ейхельман О. Проєкт Конституції – основних державних законів – Української Народньої Республіки. Київ–Тернів : Вид-во С.У.Д., 1921. 96+VIII c.
Басара-Тиліщак Г., Василик І. Нереалізовані Конституції України: конституційні проєкти ЗУНР і УНР та їх творці – доктор права, адвокат Станіслав Дністрянський та правознавець Отто Ейхельман. URL: https://www.hsa.org.ua/blog/nerealizovani-konstytutsiyi-ukrayinykonstytutsijni- proekty-zunr-i-unr-ta-yih-tvortsi-doktor-prava-advokat-stanislav-dnistryanskyjta- pravoznavets-otto-ejhelman/ (дата звернення: 05.09.2022).
Турчин Я. Ідея правової держави у науково-теоретичній спадщині Отто Ейхельмана. Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. 2008. Вип. 20. С. 23–28.