НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОНОТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ ЯК КОМПЛЕКСНИЙ МЕХАНІЗМ

Анотація

Стаття присвячена проблемі наукового забезпечення законотворчого процесу в України. Авторкою відзначається, що використання у законотворчості наукових знань різних галузей науки і спеціальностей дозволяє забезпечити якісну розробку законопроєктів у відповідних сферах правового регулювання та запобігти надмірній політизації законотворчої діяльності. Наукове забезпечення розглядається як універсальний принцип сучасного законотворчого процесу, що впроваджується наскрізно, на будь-якій стадії цього процесу. Авторкою підкреслюється головна ідея наукового забезпечення – комплексне використання у законотворчому процесі досягнень світової та вітчизняної науки і техніки для цілей правового регулювання. Наголошується, що комплексний підхід у законотворенні здатний об’єднати зусилля науковців різних галузей знань та спеціальностей, врахувати цілісність суспільного життя та всебічно підійти до вирішення питань правового регулювання. Комплексність наукового забезпечення законотворчого процесу досягається шляхом здійснення науково-експертної, науково-дослідницької, науково-консультативної та науково-методичної діяльності. Акцентується увага на тому, що нині доступ громадськості до результатів зазначеної наукової діяльності (висновків незалежних наукових експертиз, висновків Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України, аналітичних матеріалів Дослідницької служби Верховної Ради України) значною мірою обмежений, а має стати більш відкритим. Робиться висновок, що чинне законодавство України передбачає достатні вимоги для реалізації принципу науковості законотворчого процесу, а результати наукового забезпечення зазначеного процесу демонструють високу наукову спроможність. Разом із тим правові механізми реалізації цього принципу потребують удосконалення з урахуванням вітчизняних традицій законотворення та кращих міжнародних практик.