ПРИВАТНИЙ ІНТЕРЕС ЯК ЗАСІБ РОЗМЕЖУВАННЯ СКЛАДНИКІВ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Анотація

Статтю присвячено розкриттю особливостей врегулювання приватного інтересу як засобу розмежування складників конфлікту інтересів у сфері охорони здоров’я. З’ясовано, що приватний інтерес як складник конфлікту інтересів у сфері охорони здоров’я має різновиди, а саме: майновий та/чи немайновий інтерес (особистісні) інтереси осіб, наділених службовими чи представницькими повноваженнями у цій царині. Розкрито типові обставини та ситуації, що свідчать про наявність приватного інтересу чи зумовлюють його виникнення як складника конфлікту інтересів у сфері охорони здоров’я. Встановлено, що будь-який зв’язок посадової особи сфери охорони здоров’я (виходячи із законодавчих норм) з іншою особою, по суті, буде породжувати виникнення приватного інтересу, однак проблемою такий «приватний інтерес» стає лише тоді, коли він входить у протиріччя з публічним інтересом у цій сфері через службові обов’язки конкретної особи. Зазначено приклади конкретних обставин та ситуацій приватного інтересу в межах складника конфлікту інтересів у сфері охорони здоров’я: 1) сімейні та родинні стосунки; 2) реалізація службових/представницьких повноважень стосовно себе; 3) отримання подарунка; 4) сумісництво; 5) у керівника установи чи закладу охорони здоров’я; 6) договірні відносини; 7) службові стосунки; 8) службова діяльність. Запропоновано виділити рівні врегулювання приватного інтересу як складника конфлікту інтересів у сфері охорони здоров’я, а саме: а) законодавчий, б) підзаконний. Зроблено висновок‚ що для вирішення питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень у посадових осіб сфери охорони здоров’я як складової частини конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини та ситуації, відносини та зв’язки особи, обсяг її службових повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.