ДІТИ ВІЙНИ: ПРОБЛЕМИ СУРОГАТНОГО МАТЕРИНСТВА ПІД ЧАС ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблем комерційного сурогатного материнства як складової частини послуг допоміжних репродуктивних технологій в Україні. Детально проаналізовано його регулювання чинним національним законодавством України, а також положення законопроєктів, які знаходяться на розгляді у профільному комітеті Верховної Ради України, що стосуються окремих аспектів сурогатного материнства. Під час воєнного стану ще більше, ніж під час карантинних обмежень, проявилися всі підводні камені надання послуг сурогатного материнства українськими жінками іноземцям. У результаті постала низка проблем, зокрема з виконання зобов’язань згідно з договором сурогатного материнства, вирішення яких виявилося надзвичайно складним, а іноді неможливим в цих умовах. Відсутність належного правового регулювання сурогатного материнства створює умови для зловживання, що збільшує ймовірність безконтрольного переміщення за межі території України новонароджених дітей, репродуктивних клітин, репродуктивних тканин, а також ембріонів людини, зокрема з метою вилучення ембріональних стовбурових клітин тощо. Такі дії за певних умов можуть кваліфікуватися як одна із форм торгівлі людьми. В умовах вимушеної масової міграції українських жінок та дітей, а тим більше їх примусової депортації, питання охорони та відновлення репродуктивного здоров’я є особливо важливим. Наразі з метою першочергового захисту прав та якнайкращого забезпечення інтересів дітей, а також українських сурогатних матерів виникла необхідність перегляду всієї політики сурогатного материнства на державному рівні. Враховуючи значні демографічні втрати, принесені на Україну спершу пандемією, а тапер – війною, основною концептуальною засадою законопроєкту щодо врегулювання сурогатного материнства має бути вимога ст. 16 Конституції України у частині «збереження генофонду Українського народу». І саме на цьому обов’язку держави має бути зроблений основний акцент при розробці законодавчого врегулювання цієї сфери. Визначено головні напрями вдосконалення та розробки нормативно-правових актів у сфері допоміжних репродуктивних технологій щодо сурогатного материнства. Зроблено висновок про необхідність спеціального правового регулювання сурогатного материнства на законодавчому рівні.