КАТЕГОРІЯ РОЗУМНОСТІ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ

Анотація

У статті досліджено значення та роль оціночних понять у системі цивільно-правового регулювання. Доводиться, що в силу своєї правової природи роль та значення оціночних понять в цивільному законодавстві не є однозначними, існують як переваги, так і недоліки їх закріплення у цивільно-правових нормах. Закріплення оціночних понять у цивільному законодавстві дає можливість правозастосовному органу врахувати особливості кожного конкретного правового випадку. Одне і те ж оціночне поняття може в різних правових ситуаціях мати різну інтерпретацію судовим органом через врахування індивідуальних особливостей справи. Разом із цим використання у цивільному законодавстві оціночних понять наділяє судовий орган дискреційними повноваженнями, що дає йому певну свободу в регулюванні цивільно-правових відносин. Така свобода не є безмежною і залежить від об’єктивних (нормативно-правової бази України та міжнародних актів, принципів та духу права) та суб’єктивних чинників (внутрішнього-переконання, правосвідомості, моральних принципів та цінностей судді, його умінь та навичок). Встановлено, що оціночним поняттям цивільного права властиві як загальні, так і специфічні ознаки, які визначаються його правовою природою. Визначено функції оціночних понять цивільного права. Зокрема, гнучкості правового регулювання, економії обсягу цивільних нормативно-правових актів, соціальної обумовленості, подолання прогалин законодавства та індивідуального підходу при правозастосуванні з врахуванням всіх особливостей правового випадку. Проаналізовано особливості встановлення змісту такого важливого для цивільного процесу оціночного поняття, як розумний строк. Встановлено, що для його правильного розуміння Європейський суд з прав людини використовує певні критерії. У цивільному законодавстві України теж існують свої критерії розумності строку, які допомагають судовому органу, який вирішує цивільну справу, здійснювати правосуддя належним чином. Від урахування всіх цих критеріїв при розгляді цивільної справи залежатиме, який буде «розумний строк» для тієї чи іншої справи. Зроблено висновок про важливість використання судовими органами оціночних понять під час правозастосування.