МЕДІАЦІЯ ЯК ФОРМА ЗАХИСТУ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

Автор(и)

  • Олена Євгенівна Костюченко
  • Антон Олексійович Монаєнко
  • Наталія Іванівна Атаманчук

DOI:

https://doi.org/10.51989/NUL.2022.1.7

Ключові слова:

медіація, форма захисту, цивільні права, юридичні справи, цивільні відносини, медіаційні угоди, договори

Анотація

Статтю присвячено аналізу нормативних положень, закріплених у Законі України «Про медіацію» від 16.11.2021 року. Медіація розглядається як процедура досягнення компромісного, оптимального рішення сторонами спору (конфлікту) із залученням незалежного посередника. Акцентовано, що в юридичних справах медіація є неюрисдикційною формою захисту, а її правові можливості можуть застосовуватися юридичними та фізичними особами як форма захисту суб’єктивних цивільних прав. Обстоюється думка, що для розвитку медіації (як форми захисту цивільних прав) необхідно внести зміни до Закону України «Про медіацію», зокрема: (а) мають бути нормативно визначені термінологічні поняття щодо угод, які укладаються у сфері медіації, тобто слід надати таким договорам чітку галузеву належність, адже сам факт договірної природи таких угод не розкриває базових засад правового регулювання порядку укладання і досягнення домовленостей у таких договорах, а також їх виконання. Зважаючи на той факт, що головною метою медіації як процедури примирення сторін є розв’язання спору (конфлікту) на взаємоприйнятних умовах, необхідно приділити більше уваги домовленості сторін, яка в Законі названа «угода за результатами медіації»; (б) у разі застосування процедури медіації в юридичних справах, зокрема тих, що виникають у цивільних відносинах, необхідно пам’ятати і, відповідно, закріпити законодавчо, що до принципів медіації має входити й верховенство права. Для розв’язання юридичних справ способом медіації необхідно передбачити засоби гарантування дотримання сторонами домовленостей, викладених в угоді за результатами медіації. У такий спосіб вітчизняний Закон про медіацію буде наближений до базових умов медіації в цивільних і комерційних справах, закріплених Директивою 2008/52/ЄС; (в) окремої уваги законодавця потребує питання визначення статусу медіатора, спираючись на європейські стандарти до медіації в цивільних та комерційних справах, в Законі необхідно закріпити компетентнісний підхід до підготовки медіаторів для таких категорій справ. Необхідно визначити, який рівень освіти повинен мати медіатор (бакалавра, магістра). Запропоновано для юридичних справ надати громадянам, які мають вищу юридичну освіту, право бути медіаторами. І вже за умови закріплення рівня освіти медіатора можна говорити про його базову підготовку як свого роду спеціалізацію; (г) Законом необхідно закріпити не просто правову можливість спеціального регулювання окремих видів медіації, а й такі її види, як досудова та присудова медіація (з відповідними особливостями процесуального змісту).

Посилання

Алексеев С.С. Собрание сочинений. В 10 т. [+ Справоч. том]. Т. 9 : Публицистика. Москва : Статут, 2010. 504 с.

Бондарчук Н., Бугайчук А. Проблеми правового регулювання медіації в Україні. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 10. С. 209–213.

Розман Ю.В. Медіація як альтернативний спосіб вирішення приватно-правових спорів. Актуальні проблеми політики. 2013. Вип. 49. С. 245–256.

Подковенко Т. Медіація: міжнародно-правові стандарти. Актуальні проблеми правознавства. 2017. Вип. 4 (12). С. 47–54.

Притика Ю.Д. Правовий режим медіації у законодавчих системах зарубіжних країн. Малий і середній бізнес (право, держава, економіка). 2015. № 1–2 (60–61). С. 45–49.

Про медіацію : Закон України від 16.11.2021 № 1875-IX. Голос України. 2021. 14 груд. (№ 236).

Поліщук М.Я. Моделі медіації: порівняльно-правовий аналіз досвіду зарубіжних країн. Судова та слідча практика в Україні. 2016. Вип. 1. С. 52–56.

С’єдіна І.І. Медіація в цивільно-правових спорах: досвід Великобританії. Наше право. 2017. № 4. С. 172–178.

Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 48. Ст. 436.

Рябченко Ю.Ю. Розвиток гарантій реалізації прав сторін щодо застосування медіації у цивільному судочинстві. Традиції та новації юридичної науки: минуле, сучасність, майбутнє : матер. міжн. наук.-практ. конф. : у 2 т., м. Одеса, 19 травня 2017 року / Мін-во освіти і науки України ; Нац. ун-т «Одеська юридична академія» [та ін.] ; ред. Г.О. Ульянова. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2017. Т. 2. С. 657–659.

Огренчук Г.О. Правове регулювання застосування медіації при вирішенні цивільно-правових спорів : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03. Київ, 2016. 213 с.

Огренчук Г.О. Договори про проведення медіації. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «ПРАВО». 2015. Вип. 30. Т. 1. С. 144–148.

Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації) : наказ Міністерства соціальної політики України № 892 від 17.08.2016. Офіційний вісник України. 2016. № 77. Ст. 2586.

Directive 2008/52/EC of the European Parliament and of the Council of 21 May 2008 on certain aspects of mediation in civil and commercial matters. Official Journal of the European Union. 24.5.2008. L 136/3-L 136/8.

Притика Ю.Д. Зміст та класифікація принципів медіації. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2010. № 10. С. 86–92.

Спектор О.М. Альтернативні способи вирішення цивільно-правових спорів : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03. Київ, 2012. 244 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-30

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРИВАТНОГО ПРАВА