ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕНЬ ЩОДО ЗМІНИ ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

Автор(и)

  • Владислав Едуардович Залєвський

DOI:

https://doi.org/10.51989/NUL.2021.4.31

Ключові слова:

адміністративне провадження, земельні відносини, цільове призначення земельних ділянок, адміністративні послуги

Анотація

Статтю присвячено дослідженню правової природи проваджень щодо зміни цільового призначення земельних ділянок. У процесі наукових досліджень у різних галузях права часто виникає необхідність визначити правову природу того чи іншого правового яви- ща. Така необхідність зумовлена потребою в з’ясуванні характерних ознак такого явища й на підставі їх аналізу віднесенні до існуючих класів правових явищ відповідної приро- ди. Однак у процесі законотворчої діяльності часто з’являються такі нормативні конструк- ції, особливості яких або не дають можливості чітко визначити їх правову природу, або дають можливість віднести їх одразу до декількох різних класів досліджуваного явища. Прикладом такої нормативної конструкції є конструкція провадження зі зміни цільового призначення земельних ділянок, яка міститься в Земельному кодексі України. Отже, постає проблема визначення правової природи відповідного провадження. Проблемою сучасних досліджень процесуальних аспектів правового регулювання у сфері земельних відносин є їх розгляд або з позицій виключно земельного, або з позицій виключно адміністративно- го права. Це призводить до однобічності й недостатньої об’єктивності висновків. У статті на підставі аналізу норм земельного законодавства й з урахуванням сучасних поглядів на класифікацію адміністративних проваджень у сфері земельних відносин показано, що провадженням щодо зміни цільового призначення земельних ділянок притаманний певний дуалізм їхньої правової природи в межах адміністративного типу проваджень. Залежно від форми власності зміна цільового призначення земельної ділянки може розглядатись або як провадження з надання адміністративних послуг, або як провадження з прийняття управлінського рішення в межах реалізації правомочностей управління об’єктами держав- ної чи комунальної власності. Це залежить від загальної процесуальної мети проваджен- ня та характеристик суб’єктів відповідних процесуальних відносин. Використаний у статті підхід до визначення правової природи проваджень щодо зміни цільового призначення земельних ділянок може стати в нагоді для формування критеріїв класифікації адміністра- тивних проваджень у сфері земельних відносин.

Посилання

Земельний кодекс України : Закон України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 3–4. Ст. 27.

Ковальській Д.В. Земельно-процесуальні правовідносини : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.06. Харків, 2006. 20 с.

Світличний О.П. Адміністративні правовідносини у сфері земельних ресурсів України: проблеми теорії та практики правозастосування : монографія. Донецьк : Державне вид-во «Донбас», 2011. 410 с.

Про адміністративні послуги : Закон України від 6 вересня 2012 року № 5203-VI /Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 32. Ст.409.

Бусуйок Д.В. Класифікація земельних адміністративних послуг. Часопис Київського університету права. 2011. № 1. С. 239–245.

Козаченко Н.М. Система надання публічних послуг у сфері земельних відносин в Україні: становлення та трансформації. Державне управління та місцеве самоврядування. 2012. Вип. 4 (15). С. 236–243.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-01

Номер

Розділ

ТРИБУНА МОЛОДОГО ВЧЕНОГО