ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПРАВ НА ТЕХНОЛОГІЇ, СТВОРЕНІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ

Анотація

У статті здійснено комплексний науково-правовий аналіз особливостей правового захисту інтелектуальних прав на технології, створені військовослужбовцями. Обґрунтовано, що в умовах воєнного та повоєнного розвитку держави зазначена проблематика набуває системного значення, оскільки оборонні технології та інноваційні розробки виступають ключовим чинником забезпечення національної безпеки, обороноздатності та технологічної спроможності держави.
Встановлено, що результати інтелектуальної діяльності військовослужбовців характеризуються складною (подвійною) правовою природою, яка поєднує ознаки об’єктів права інтелектуальної власності та службових результатів, створених у межах публічно-правових відносин. Така правова конструкція зумовлює необхідність застосування комбінованого механізму регулювання, що поєднує інструменти приватного та публічного права, а також передбачає встановлення спеціального правового режиму для об’єктів, що можуть містити відомості, віднесені до державної таємниці.
Проаналізовано національне законодавство України та виявлено ключові прогалини й колізії правового регулювання, зокрема щодо визначення належності майнових прав, механізмів комерціалізації результатів інтелектуальної діяльності, порядку визначення та виплати винагороди авторам, а також відсутності уніфікованих процедур класифікації та патентування об’єктів, що становлять державну таємницю. Доведено, що такі недоліки знижують ефективність правозастосування, створюють передумови для виникнення судових спорів та негативно впливають на інноваційну активність військовослужбовців.
Окрему увагу приділено аналізу міжнародно-правових стандартів у сфері інтелектуальної власності та їх значенню для гармонізації національного законодавства. На підставі проведеного дослідження сформульовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання, які полягають у забезпеченні балансу між публічними інтересами держави та приватними інтересами авторів, запровадженні прозорих механізмів розподілу прав і винагороди, розвитку державно-приватного партнерства у сфері оборонних інновацій, а також формуванні ефективної інституційної моделі управління інтелектуальною власністю у військовій сфері.