КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА В СИСТЕМІ СУСПІЛЬНИХ І ПРАВОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ

Анотація

У статті досліджено конституційну реформу як складне багатовимірне політико-правове явище та з’ясовано її місце в системі суспільних і правових перетворень. Актуальність теми зумовлена потребою теоретичного розмежування правової реформи з іншими видами суспільних змін, а також відсутністю в сучасній науці конституційного права єдиного підходу до розуміння природи, ознак і функціонального призначення конституційної реформи. Встановлено, що конституційна реформа не зводиться лише до прийняття нової Конституції або внесення змін до чинного Основного Закону, а розглядається значно ширше – як процес істотного оновлення конституційних засад суспільного і державного ладу, механізму публічної влади, конституційних правовідносин, конституційної правосвідомості та засобів забезпечення конституційного правопорядку. Узагальнено основні доктринальні підходи до розуміння конституційної реформи, зокрема процедурно-текстуальний, інституційно-організаційний і системно-конституціоналістський. Обґрунтовано, що в системі конституційних змін конституційна реформа є одним зі способів конституційних перетворень і має бути відмежована від конституційної модернізації та конституційної трансформації. Доведено, що конституційна модернізація пов’язана переважно з еволюційним удосконаленням функціонування конституційної системи без радикальної зміни моделі конституціоналізму, тоді як конституційна трансформація відображає ширший динамічний і функціонально-практичний вимір розвитку юридичної та реальної конституції. Особливу увагу приділено співвідношенню конституційної, конституційно-правової та правової реформ. Зроблено висновок, що конституційна реформа не є синонімом політичної, адміністративної чи державно-управлінської реформ і не повинна необґрунтовано ототожнюватися з парламентською чи судовою реформами. Визначено, що вона є ключовою складовою конституційно-правової реформи як галузевого виду правової реформи та водночас виступає нормативно-ціннісною, методологічною і легітимаційною основою ширших правових перетворень.