ОНОВЛЕНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ: ВІЗІЯ ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА І ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2026.2.5Ключові слова:
Цивільний кодекс України, рекодифікація, приватне право, євроінтеграція, джерела права, презумпція приватності, доброзвичайність (boni mores), судова практика, обмежені речові права, скасування Господарського кодексу УкраїниАнотація
У статті здійснено теоретичний аналіз реформування цивільного законодавства, зокрема, прийнятого Верховною Радою України 28 квітня 2026 року у першому читанні проєкту оновленого Цивільного кодексу України (законопроєкт №15150). Автор вступає у відкриту наукову дискусію з опонентами рекодифікації, які наголошують на «несвоєчасності» реформи в умовах воєнного стану, та аргументовано доводить об’єктивну зумовленість і нагальність модернізації приватного права. Досліджено вплив цифровізації, штучного інтелекту та євроінтеграції на оновлення правового інструментарію.
Особливу увагу приділено концептуальним новелам Загальної частини та речового права. Проаналізовано зміну парадигми через впровадження презумпції приватності відносин та розширення джерел приватного права (включення договору, національних звичаїв, локальних актів). Обґрунтовано доцільність імплементації європейської категорії «доброзвичайність» (boni mores) замість радянського конструкту «моральні засади суспільства». Розглянуто роль правових позицій Верховного Суду у тлумаченні оціночних понять.
Висвітлено наслідки скасування Господарського кодексу України, ліквідацію квазі-речових прав («оперативного управління», «господарського відання») та перехід до чіткої дихотомії юридичних осіб приватного і публічного права. Охарактеризовано систему обмежених речових прав (узуфрукт, суперфіцій, емфітевзис). Спираючись на європейські модельні акти (PECL, PETL, DCFR), доведено, що оновлений Цивільний кодекс України закладає сучасний правовий фундамент для повоєнного відновлення та інтеграції України до ЄС.
Посилання
Наукова концепція розвитку законодавства України: обґрунтування та прогнозування напрямів правотворчої діяльності. Розділ 5.1. “Цивільне законодавство”. Юрінком-Інтер. Київ. 2025. С. 590-620.
Концепція оновлення Цивільного кодексу України. Київ: Видавничий дім “АртЕк”, 2020. 128 с.
Діковська І. А. Гармонізація сучасного приватного права: виклики часу. Рекодифікація цивільного законодавства України: виклики часу: монографія / за заг. ред. Н.С.Кузнєцової. 2-ге вид., доп. та перероб. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. 908 с.
Рекодифікація цивільного законодавства України: виклики часу : монографія / за заг. ред. Н. С. Кузнєцової. 2-ге вид., доп. та перероб. Одеса :Видавничий дім «Гельветика», 2022. 908 с.; Оновлення Цивільного кодексу України: формування підходів. Видавничий дім «Гельветика». 2020. 673 с.; Харитонов Є. О. , Харитонова О. І. Оновлення (кодифікації та рекодифікації) цивільного законодавства України: досвід, проблеми та перспективи. Одеса. «Фенікс». 2020. 461 с.
Правове забезпечення повоєнного відродження України : монографія / за заг. ред. Р. О. Стефанчука. Київ : Юрінком Інтер, 2025. 392 с.
Загальна теорія права: Підручник / За заг. ред. М.І. Козюбри. К.: Ваіте, 2015. 392 с.
Redelijkheid en billijkheid: a view from English law. URL: https://fileserver-az.core.ac.uk/download/388661291.pdf.
Огляд судової практики Верховного Суду щодо застосування принципу доброї совісті та доктрини venire contra factum proprium у цивільних спорах. Рішення, внесені до ЄДРСР, за 2018 – 2023 роки. URL: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/sud_pract/Oglyad_KCS_dobra_sovist.pdf.
Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх обʼєднань у перехідний період. Закон України від 9 січня 2025 року № 4196-IX. Відомості Верховної ради України. 2025 р. №№ 28-29. Ст. 94.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
