ЗНАЧЕННЯ ТА РОЛЬ КОДИФІКАЦІЇ У ВПОРЯДУВАННІ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

Анотація

У статті визначено особливості кодифікації як форми впорядкування та систематизації законодавства України, що здійснюється з метою забезпечення ефективного правового регулювання суспільних відносин, досягнення внутрішньої єдності правових норм, подолання суперечностей між нормами права, забезпечення їх правової визначеності та приведення у відповідність із правом Європейського Союзу.
Встановлено, що кодифікація законодавства є формою його впорядкування, що наділена правотворчою природою та полягає у створенні уніфікованого, інноваційного, гармонійного законодавчого акта шляхом застосування результатів попередніх форм систематизації, аналізу суспільних відносин, з метою встановлення ефективного й дієвого законодавства, що відповідає суспільним потребам. Обґрунтовано, що у процесі кодифікації в проєкт нормативно-правового акта, який створюється, включаються діючі норми права, що не втратили свого значення, та норми, які створені і вносять якісні зміни в регулювання певної сфери суспільних відносин. При цьому поєднання в кодифікації упорядкування законодавства і його оновлення дозволяє розглядати її як найбільш досконалу, вищу форму правотворчості.
Встановлено, що особливостями кодифікації як форми впорядкування законодавства є те, що вона: 1) здійснюється спеціальними суб’єктами органів державної влади України; 2) здійснюється за встановленою правовими нормами процедурою; 3) має державно-владний характер; 4) у результаті кодифікації приймається нормативно-правовий акт; 5) регулює певну сферу суспільних відносин. Водночас виділено внутрішні (упорядкування законодавства та його модернізація), а також зовнішні (ефективність правового регулювання та доступність законодавства) завдання кодифікації законодавства. При цьому акцентовано увагу на тому, що одним із завдань процесу кодифікації законодавства України є його гармонізація з правом Європейського Союзу та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Зроблено висновок, що результатом кодифікації законодавства є вдосконалення як форми, так і змісту правового матеріалу, який внаслідок значних перетворень здобуває ознак єдності і узгодженості. При цьому кодифікація як форма впорядкування законодавства важлива не тільки для удосконалення законодавчого регулювання суспільних відносин, а й для розвитку всієї системи права.