ДОСВІД ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ЄС З ПРОТИДІЇ ГЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНОМУ НАСИЛЬСТВУ

Анотація

У статті здійснено конституційно-правовий та порівняльно-правовий аналіз інституційних моделей протидії гендерно зумовленому насильству (ГЗН) у державах-членах Європейського Союзу. Метою дослідження є визначення ефективних інституційних підходів до протидії ГЗН та формування типології моделей із урахуванням конституційно-правових передумов і структурних переваг. Дослідження ґрунтується на визначених функціональних критеріях порівняння: система захисних приписів, обсяг дискреційних повноважень поліції, спеціалізація судових інституцій, організаційна структура підтримки постраждалих, правовий статус програм для кривдників, застосування електронного контролю, а також рівень міжвідомчої координації відповідно до принципу «4P». Для порівняльного аналізу було обрано чотири держави-члени ЄС – Іспанію, Австрію, Швецію та Хорватію – з метою представлення різних підходів до інституційної організації протидії ГЗН. На основі аналізу моделей Іспанії, Австрії, Швеції та Хорватії сформовано типологію інституційних підходів до протидії ГЗН, визначено їх конституційно- правові передумови, структурні переваги та обмеження. Обґрунтовано напрями вдосконалення законодавства України з урахуванням стандартів Стамбульської конвенції та Директиви (ЄС) 2024/1385. Методологічну основу дослідження становлять: порівняльно-правовий метод, інституційний аналіз; функціональний підхід до оцінки ефективності правових механізмів, доктрина позитивних зобов’язань держави у сфері прав людини . Наукова новизна дослідження полягає у формуванні конституційно-орієнтованої типології моделей протидії ГЗН у державах-членах ЄС; обґрунтуванні взаємозв’язку між рівнем інституційної інтеграції та реалізацією позитивних зобов’язань держави; розробленні імплементаційної матриці для України з урахуванням європейських стандартів; доведенні, що ефективність протидії ГЗН визначається не лише криміналізацією, а передусім системністю конституційно-правового механізму захисту.