ОСОБЛИВОСТІ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУДДІВ, ПРОКУРОРІВ ТА ІНШИХ СУБ’ЄКТІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНИМ СТАТУСОМ

Анотація

Дисциплінарна відповідальність суб’єктів публічної влади зі спеціальним статусом характеризується підвищеними вимогами до професійної етики, особливими процедурними гарантіями та специфічними органами дисциплінарної юрисдикції. До таких суб’єктів належать судді, прокурори, члени Вищої ради правосуддя, працівники Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань та інші категорії службовців, чия діяльність безпосередньо пов’язана з реалізацією найважливіших державних функцій. У статті досліджуються особливості дисциплінарної відповідальності суддів, прокурорів та інших суб’єктів публічної влади зі спеціальним статусом в умовах трансформації системи публічного управління та воєнного стану в Україні. Особливу увагу приділено співвідношенню принципів незалежності, підзвітності та професійної етики, а також ролі дисциплінарних процедур у забезпеченні довіри суспільства до інституцій правосуддя та правопорядку. Проаналізовано нормативно-правові засади притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402- VIII, Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, а також підзаконні акти, що регламентують діяльність дисциплінарних органів. Встановлено, що дисциплінарна відповідальність зазначених суб’єктів має комплексний характер, поєднуючи елементи адміністративно-правового, конституційного та професійно-етичного регулювання. Її специфіка полягає у підвищених стандартах поведінки, особливому порядку ініціювання та розгляду дисциплінарних справ, наявності спеціальних органів (Вища рада правосуддя, ДБР, НАБУ) та гарантіях незалежності. Обґрунтовано, що ефективність дисциплінарних механізмів безпосередньо впливає на стан національної безпеки, верховенство права та виконання міжнародно-правових зобов’язань України, особливо в контексті євроінтеграційних процесів та збройної агресії Зроблено висновок про необхідність удосконалення процедурних гарантій, забезпечення прозорості дисциплінарних проваджень і гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами.