НОВЕЛИ КНИГИ ДРУГОЇ «ПРАВО ОСОБИСТЕ» У ПРОЄКТІ ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Анотація

Стаття присвячена огляду концептуальних новел книги другої проєкту оновленого Цивільного кодексу України, яка отримує нову назву «Право особисте». Автором проаналізовано генезу правового регулювання особистих відносин: від фрагментарного закріплення окремих прав у ЦК УРСР 1963 року до формування розширеного каталогу в чинному Кодексі та їх модернізації у проєкті Цивільного кодексу України. У роботі обґрунтовано, що перехід від термінологічної конструкції «особисті немайнові права» до категорії «особисте право» є проявом доктринального відходу від радянської традиції та акцентування на абсолютній цінності людської особистості. Детально розкривається зміст нових особистих прав, введення яких до нормативного масиву Цивільного кодексу України стало відповіддю на виклики цифрової епохи та розвиток біотехнологій. Зокрема, характеризується право на цифровий образ, біометричні та генетичні дані, право на забуття (деіндексацію інформації) та право на цифровий особистий простір. Окремий акцент зроблено на запровадженні права на інформаційний спокій як важливого елементу захисту ментального здоров’я особи в умовах надмірної цифровізації комунікацій. Розглянуто нові механізми захисту, такі як право на відповідь та право на примирення, що свідчить про гуманізацію цивільного процесу. У статті наголошено на доцільності виокремлення особистих прав юридичних осіб у окрему главу, що дозволяє уніфікувати підходи до захисту їхньої ділової репутації та цифрової ідентичності. Автор доходить висновку, що оновлення книги другої Цивільного кодексу України забезпечує гармонізацію вітчизняного законодавства з правом Європейського Союзу та практикою Європейського Суду з прав людини, створюючи надійний юридичний фундамент для охорони приватного життя у XXI столітті.