КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДОБРОВІЛЬНУ ЗДАЧУ В ПОЛОН: ПРОБЛЕМИ КВАЛІФІКАЦІЇ ТА ДОКАЗУВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз кримінальної відповідальності за добровільну здачу в полон, передбачену ст. 430 Кримінального кодексу України, крізь призму сучасної судової практики, доктринальних підходів, міжнародного гуманітарного права та міжнародних стандартів захисту прав людини. Досліджено обов’язкові елементи складу кримінального правопорушення, зокрема особливості об’єктивної та суб’єктивної сторін, зміст понять «добровільність», «боягузтво» і «легкодухість», а також проблеми їх встановлення під час кримінального провадження. Звернуто увагу на відсутність законодавчого визначення добровільної здачі в полон, що створює істотні труднощі при кваліфікації діяння та доказуванні вини. Встановлено, що Єдиний державний реєстр судових рішень не містить самостійних вироків за ст. 430 КК України, у зв’язку з чим досліджено судову практику щодо дезертирства та державної зради, у якій факт добровільної здачі в полон враховується при оцінці кримінально-правової поведінки військовослужбовців. На підставі аналізу судових рішень визначено основні критерії, що мають значення для встановлення кримінальної відповідальності: наявність реальної можливості продовжувати опір, добровільність переходу під контроль противника, прямий умисел, спеціальні мотиви, тривалість та характер поведінки військовослужбовця до й після потрапляння в полон. Окрему увагу приділено співвідношенню кримінально-правової заборони добровільної здачі в полон із принципами гуманності, пропорційності та правом на життя, гарантованими міжнародним гуманітарним правом і міжнародним правом прав людини. Обґрунтовано необхідність законодавчого уточнення ознак складу кримінального правопорушення, визначення критеріїв добровільності та встановлення більш чітких правил доказування. Запропоновано напрями вдосконалення ст. 430 КК України з метою забезпечення балансу між інтересами обороноздатності держави, військової дисципліни та гарантіями прав військовослужбовців.