АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДОВО-ЕКСПЕРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В КОНТЕКСТІ ПЕРЕГОВОРНОГО КЛАСТЕРА «ОСНОВИ»

Анотація

У статті досліджено особливості розвитку судово-експертної діяльності України в контексті переговорного кластера «Основи» процесу вступу до Європейського Союзу. Обґрунтовано, що судово-експертна діяльність, попри відсутність її виокремлення як самостійного предмета переговорів, має безпосереднє значення для виконання Україною зобов’язань у межах розділу 23 «Судова влада та основоположні права» і розділу 24 «Юстиція, свобода та безпека». Доведено, що її євроінтеграційний вимір полягає в забезпеченні якості доказової бази, незалежності та неупередженості експертного дослідження, доступності судових експертиз для органів досудового розслідування, цифровізації кримінального провадження, захисту персональних, геномних і біометричних даних, а також сумісності національної експертної практики з європейськими механізмами поліцейського і судового співробітництва. Особливу увагу приділено аналізу положень Звіту Європейської Комісії щодо України 2025 року, у якому проблематика вдосконалення судово-експертної діяльності отримує офіційне відображення в межах моніторингу прогресу України у сфері європейської інтеграції. Зокрема, у межах розділу 24 Європейська Комісія вказує на необхідність розроблення та впровадження політики реформування судової експертизи відповідно до найкращих міжнародних практик, а в межах розділу 23 акцентує на потребі вирішення проблем доступу Національного антикорупційного бюро України до своєчасних і неупереджених судових експертиз. Зроблено висновок, що ці положення фактично переводять судово-експертну діяльність із площини допоміжного процесуального інструменту у площину інституційного елементу європейської інтеграції України. У статті запропоновано розглядати судово-експертну діяльність як складову адміністративно-правового механізму забезпечення верховенства права. Визначено основні стратегічні орієнтири адаптації законодавства у цій сфері: концептуальне оновлення базового законодавства про судову експертизу; поступове формування системи якості та подальший розвиток, підтримання та розширення систем управління якістю у судово-експертній діяльності; цифровізація експертного провадження; розвиток підходів до роботи з персональними, біометричними, геномними та іншими даними, які можуть використовуватися під час проведення експертних досліджень; формування правових засад використання інструментів штучного інтелекту в судово-експертній діяльності; особливості судово-експертної діяльності в умовах воєнного стану. Аргументовано, що адаптація судово-експертної діяльності до європейських підходів у цій сфері (acquis ЄС у дотичних галузях, рекомендацій ENFSI) має здійснюватися поетапно, міжвідомчо узгоджено та з урахуванням балансу між потребами правосуддя, безпеки, захисту прав людини й інституційної спроможності експертних установ.