ПРОЄКТ ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ: НОВА МОДЕЛЬ КОДИФІКАЦІЇ ПРИВАТНОГО ПРАВА

Автор(и)

  • Наталія Семенівна Кузнєцова Науково-консультативна рада при Голові Верховної Ради України https://orcid.org/0000-0002-9543-9029
  • Олексій Олександрович Кот Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України https://orcid.org/0000-0002-7284-4507
  • Андрій Богданович Гриняк Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України https://orcid.org/0000-0002-9466-8014

DOI:

https://doi.org/10.51989/NUL.2026.4.8

Ключові слова:

рекодифікація, приватне право, приватна автономія, цифрові права, штучний інтелект, речове право, зобов’язальне право, сімейне право, спадкове право, міжнародне приватне право, публічність цивільних прав

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз проєкту Цивільного кодексу України як концептуально нової моделі кодифікації приватного права. Обґрунтовано, що запропонована рекодифікація виходить за межі оновлення окремих цивільно-правових інститутів і спрямована на формування єдиного системоутворювального акта приватного права, адаптованого до цифровізації суспільних відносин, розвитку штучного інтелекту, європейської інтеграції України та потреб повоєнного відновлення. Розкрито основні передумови підготовки проєкту ЦК, зокрема трансформацію приватноправових відносин, розвиток цифрових технологій, еволюцію судової практики, скасування Господарського кодексу України та формування передумов для утвердження єдиної цивілістичної моделі регулювання приватноправових відносин. Особливу увагу приділено концептуальній зміні філософії кодифікації, що проявляється у посиленні принципоцентричної моделі приватного права, розширенні приватної автономії, переосмисленні системи джерел приватноправового регулювання та істотному розширенні структури Цивільного кодексу. Проаналізовано включення до його структури сімейного права, міжнародного приватного права та окремої книги, присвяченої публічності цивільних прав. Систематизовано та критично оцінено основні новели дев’яти книг проєкту ЦК. Досліджено оновлення правового статусу фізичних і юридичних осіб, корпоративних відносин та системи об’єктів приватних прав; становлення цифрових речей, цифрових та інформаційних прав; модернізацію речового права, запровадження узуфрукта, речового права очікування та нової системи забезпечувальних речових прав. Розглянуто нові підходи у сфері інтелектуальної власності, зокрема правовий режим результатів, згенерованих системами штучного інтелекту. Проаналізовано трансформацію зобов’язального права, переддоговірну відповідальність, захист слабшої сторони, автоматизоване укладення договорів, нові способи захисту та превентивну спрямованість деліктного права. Окрему увагу приділено модернізації сімейного та спадкового права, допоміжним репродуктивним технологіям та постмортальним репродуктивним розпорядженням. Визначено значення принципу найбільш тісного зв’язку й розширеної автономії волі у міжнародному приватному праві, а також нової системи публічності, протиставності, пріоритету та довіри до публічних реєстрів. Зроблено висновок, що Проєкт ЦК формує модель Кодексу приватного права цифрового суспільства, основною перевагою якої є комплексність, а головним викликом – забезпечення внутрішньої узгодженості та правової визначеності. Наголошено на необхідності чіткого розмежування нових правових конструкцій, визначення меж судової дискреції, узгодження положень окремих книг Кодексу, їх синхронізації зі спеціальним законодавством та запровадження розгорнутого перехідного регулювання.

Посилання

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. №№ 40–44. Ст. 356.

Рекодифікація цивільного законодавства України: виклики часу : монографія / за заг. ред. Н. С. Кузнєцової. 2-ге вид., доп. та перероб. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022. С. 406.

Проєкт Цивільного кодексу від 09.04.2026. № 15150. URL: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/69837 (дата звернення: 8.08.2026).

Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 9 січня 2025 року. № 4196-IX. Відомості Верховної Ради України. 2025. №№ 28–29. Ст. 94.

Кузнєцова Н. С., Кот О. О., Гриняк А. Б., Пленюк М. Д. Скасування Господарського кодексу України: потенційні наслідки та необхідні передумови. Вісник Національної академії правових наук України / редкол.: В. Тацій та ін. Харків : Право, 2020. Т. 27. № 1. С. 100–131.

Зуб І. В. Щодо окремих положень концепції оновлення Цивільного кодексу України. Нове українське право. Вип. 4. 2021. С. 28.

Концепція оновлення Цивільного кодексу України. Київ: Видавничий дім «АртЕк», 2020. 128 с.

Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року. № 2947-III. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 21–22. Ст. 135.

Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 року. № 2709-IV. Відомості Верховної Ради України. 2005. № 32. Ст. 422.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року. № 1952-IV. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 51. Ст. 553.

Склярова Т. А. Узуфрукт комунального майна: правова природа та управлінські перспективи. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство». Випуск № 06. 2025. Частина 1. С. 404.

Гриняк А. Б. Загальні приписи про зобов’язання: огляд новел проекту Цивільного кодексу України. Нове українське право. Вип. 2. 2026. С. 118.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-11-03

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРИВАТНОГО ПРАВА