ПРОЄКТ ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ: НОВА МОДЕЛЬ КОДИФІКАЦІЇ ПРИВАТНОГО ПРАВА

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз проєкту Цивільного кодексу України як концептуально нової моделі кодифікації приватного права. Обґрунтовано, що запропонована рекодифікація виходить за межі оновлення окремих цивільно-правових інститутів і спрямована на формування єдиного системоутворювального акта приватного права, адаптованого до цифровізації суспільних відносин, розвитку штучного інтелекту, європейської інтеграції України та потреб повоєнного відновлення. Розкрито основні передумови підготовки проєкту ЦК, зокрема трансформацію приватноправових відносин, розвиток цифрових технологій, еволюцію судової практики, скасування Господарського кодексу України та формування передумов для утвердження єдиної цивілістичної моделі регулювання приватноправових відносин. Особливу увагу приділено концептуальній зміні філософії кодифікації, що проявляється у посиленні принципоцентричної моделі приватного права, розширенні приватної автономії, переосмисленні системи джерел приватноправового регулювання та істотному розширенні структури Цивільного кодексу. Проаналізовано включення до його структури сімейного права, міжнародного приватного права та окремої книги, присвяченої публічності цивільних прав. Систематизовано та критично оцінено основні новели дев’яти книг проєкту ЦК. Досліджено оновлення правового статусу фізичних і юридичних осіб, корпоративних відносин та системи об’єктів приватних прав; становлення цифрових речей, цифрових та інформаційних прав; модернізацію речового права, запровадження узуфрукта, речового права очікування та нової системи забезпечувальних речових прав. Розглянуто нові підходи у сфері інтелектуальної власності, зокрема правовий режим результатів, згенерованих системами штучного інтелекту. Проаналізовано трансформацію зобов’язального права, переддоговірну відповідальність, захист слабшої сторони, автоматизоване укладення договорів, нові способи захисту та превентивну спрямованість деліктного права. Окрему увагу приділено модернізації сімейного та спадкового права, допоміжним репродуктивним технологіям та постмортальним репродуктивним розпорядженням. Визначено значення принципу найбільш тісного зв’язку й розширеної автономії волі у міжнародному приватному праві, а також нової системи публічності, протиставності, пріоритету та довіри до публічних реєстрів. Зроблено висновок, що Проєкт ЦК формує модель Кодексу приватного права цифрового суспільства, основною перевагою якої є комплексність, а головним викликом – забезпечення внутрішньої узгодженості та правової визначеності. Наголошено на необхідності чіткого розмежування нових правових конструкцій, визначення меж судової дискреції, узгодження положень окремих книг Кодексу, їх синхронізації зі спеціальним законодавством та запровадження розгорнутого перехідного регулювання.