ПРАВОВА МОДЕЛЬ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ХАРТІЇ ДОСЛІДНИКІВ ДО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

Анотація

У статті досліджено проблеми правової імплементації професійних стандартів, визначених Європейською хартією дослідників, до законодавства України з урахуванням особливостей національної системи правових статусів фізичних осіб – суб’єктів наукової та науково-технічної діяльності. Обґрунтовано, що сучасна Європейська хартія дослідників формує комплексний професійний стандарт дослідника, який охоплює права та обов’язки, академічну свободу, професійну відповідальність і компетентність, дослідницьку доброчесність, відкриту науку, умови праці, професійний розвиток, мобільність та кар’єрне просування. Проаналізовано чотири блоки принципів Європейської хартії дослідників та визначено їх неоднорідність за юридичним змістом і предметом правового регулювання. Встановлено, що українське законодавство не містить єдиної правової категорії «дослідник», натомість передбачає систему взаємопов’язаних правових статусів фізичних осіб – суб’єктів наукової та науково-технічної діяльності, зокрема вченого, наукового працівника, науково-педагогічного працівника, аспіранта та докторанта. Доведено, що відсутність єдиного професійного статусу дослідника не є перешкодою для імплементації європейських професійних стандартів, оскільки визначальним критерієм їх інтеграції до національного законодавства має бути предмет правового регулювання відповідних суспільних відносин, а не формальне віднесення стандарту до певного суб’єкта. Запропоновано правову модель імплементації Європейської хартії дослідників до законодавства України на основі диференційованого підходу: загальні професійні стандарти, визначені блоками 1 та 4 Європейської хартії дослідників, доцільно інтегрувати до загальних положень законодавства у сфері науки, тоді як стандарти блоків 2 та 3, пов’язані з умовами праці, зайнятістю, оцінюванням, добором, кар’єрним та професійним розвитком, – до спеціальних норм, що визначають трудоправовий статус наукових та науково-педагогічних працівників. Обґрунтовано, що така модель дозволяє здійснювати поетапну імплементацію професійних стандартів без запровадження в законодавстві України нової правової категорії «дослідник» та без зміни сформованої системи правових статусів фізичних осіб – суб’єктів наукової та науково-технічної діяльності. Практичне значення запропонованого підходу полягає у можливості удосконалення національного законодавства з урахуванням європейських підходів, посилення академічної свободи, професійної мобільності, сталості та привабливості наукової кар’єри, а також створення належних правових передумов для подальшої інтеграції України до Європейського дослідницького простору.