ПОРУШЕННЯ ДОГОВОРУ: ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ТА ЇХ КВАЛІФІКАЦІЯ

Анотація

У статті проведено аналіз сучасного стану цивільного законодавства та цивілістичної доктрини щодо правових наслідків порушення договору та їх кваліфікації. Зауважено, що у разі порушення суб’єктивних прав сторона договору має право на застосування передбачених законодавством та/або умовами договору засобів правового їх захисту, які становлять дві групи: а) способи судового та позасудового захисту цивільних прав та інтересів такої сторони та б) заходи цивільно-правової відповідальності компенсаційного характеру, призначенням яких є усунення або мінімізація несприятливих майнових наслідків порушення договірного зобов’язання. Увага акцентована на тому, що розірвання договору як спосіб захисту порушених суб’єктивних прав та законних інтересів учасників договірних правовідносин: а) спрямоване на відновлення порушеного балансу інтересів сторін та усунення негативних наслідків невиконання (неналежного виконання) договірних обов’язків; б) є крайнім, проте необхідним способом захисту суб’єктивних цивільних прав, який застосовується у випадках, коли подальше існування договірного правовідношення втрачає свій сенс. Обстоюється думка, що цивільно-правова відповідальність як складовий елемент механізму захисту прав сторони договору є одним із ключових засобів забезпечення належного виконання договірних зобов’язань та охорони суб’єктивних цивільних прав їх учасників. Сутність такої відповідальності полягає у застосуванні передбачених законом або договором несприятливих майнових наслідків до боржника, який внаслідок протиправної та винної поведінки допустив порушення договірного зобов’язання. У цьому зрізі цивільно-правова відповідальність виконує не лише компенсаційну, а й превентивну та стимулюючу функції, забезпечуючи стабільність цивільного обороту та належний рівень договірної дисципліни.