КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ УЧАСНИКІВ ПРАВОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Надія Василівна Міловська Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України https://orcid.org/0000-0001-9150-018X

DOI:

https://doi.org/10.51989/NUL.2026.3.4

Ключові слова:

правотворча діяльність, правосуб’єктність, учасники правотворчої діяльності, євроінтеграція, гармонізація законодавства, acquis ЄС, інституційна спроможність.

Анотація

У статті визначено сутність та особливості правосуб’єктності учасників правотворчої діяльності в умовах європейської інтеграції та адаптації законодавства України до права ЄС. Встановлено, що євроінтеграційний курс України передбачає трансформацію інституційних механізмів правотворчості та чітке визначення правосуб’єктності учасників правотворчої діяльності, їх прав та обов’язків у контексті наближення українського законодавства до права Європейського Союзу, здатності юридично та функціонально брати участь у правотворчому процесі, здійснювати повноваження, нести відповідальність і забезпечувати якість правотворчих рішень. Обґрунтовано, що кожна із визначених законодавством груп учасників правотворчої діяльності: суб’єкти правотворчої діяльності, суб’єкти правотворчої ініціативи, суб’єкти забезпечення правотворчої діяльності та заінтересовані особи, має різний ступінь участі та впливу на процес нормотворення, проте всі вони наділені певними правами та обов’язками, які формують їхню правосуб’єктність. Встановлено, що у контексті правотворчості правосуб’єктність відображає передбачену законодавством здатність учасника правотворчої діяльності бути носієм прав і обов’язків у процесі планування, розробки, обговорення та прийняття нормативно-правових актів, здатність здійснювати повноваження щодо погодження, експертизи та реалізації нормативно-правових актів, а також нести юридичну відповідальність за дотримання процедур, стандартів та якість правотворчих рішень. Звернуто увагу на те, що євроінтеграційний вектор розвитку держави вимагає специфічних повноважень від учасників правотворчої діяльності щодо розробки проєктів законів та інших нормативно-правових актів, необхідних для імплементації норм ЄС, забезпечення відповідності законопроєктів положенням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, проведення юридичної експертизи проєктів нормативно-правових актів на їх відповідність зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву ЄС, здійснення оцінки ефективності імплементованих норм у процесі їх реалізації. Зроблено висновок, що у контексті виконання міжнародних зобов’язань України у сфері європейської інтеграції та адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, концептуалізація правосуб’єктності учасників правотворчої діяльності є важливим елементом ефективної реалізації євроінтеграційного курсу держави.

Посилання

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27 червня 2014 р. № 984_011. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/984_011#Text (дата звернення: 23.06.2026).

Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141. 3. Риндюк В. І. Нормотворча діяльність: навчально-методичний посібник. К.: КНЕУ, 2009. 162 с.

Закон України «Про правотворчу діяльність» від 24 серпня 2023 р. № 3354-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3354-20#Text (дата звернення: 23.06.2026).

Правотворчість в Україні: перспективи законодавчого врегулювання: збірник наукових праць / за заг. ред. О. О. Кота, А. Б. Гриняка, Н. В. Міловської. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. 226 с.

Назаренко О. А. Принципи правотворчої діяльності: теоретико-правова характеристика. Науковий вісник Ужгородського національного університету, Серія ПРАВО. 2026. Вип. 93. Ч. 1. С. 135–143. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2026.93.1.20

Правотворча діяльність в Україні: європейський вектор розвитку законодавства: монографія / за заг. ред. О.О. Кота, А.Б. Гриняка, Н.В. Міловської. Київ: Алерта, 2025. 284 с.

Колодій А. М., Тернавська В. М., Колодій О. А. Учасники правотворчої діяльності: нормативні та доктринальні аспекти розуміння в Україні. Нове українське право. 2025. Вип. 1. С. 33–41. DOI: https://doi.org/10.51989/NUL.2025.1.4

Положення про Апарат Верховної Ради України: розпорядження Голови Верховної Ради України від 25 серпня 2011 р. № 769. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/769/11-%D1%80%D0%B3#Text (дата звернення 23.06.2026).

Положення про Офіс Президента України: Указ Президента України від 25 червня 2019 р. № 436/2019. Офіційний вісник України. 2019. № 51.

Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України: постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2009 р. № 850. Урядовий кур’єр. 2009. № 154.

Донченко О., Грекул-Ковалик Т. Правосуб’єктність як формальна властивість суб’єкта права. Юридичний вісник. 2022. № 2. С. 131–138. DOI: https://doi.org/ 10.32837/yuv.v0i2.2331

Кравчук В. М. Поняття конституційної правосуб’єктності. Історико-правовий часопис. 2013. № 2. С. 71–74.

Теорія держави і права. Академічний курс: підручник / за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. 2-е вид., перероб. і допов. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 688 с.

Січевлюк В. А. Еволюція категорії «правова суб’єктність» (теоретико-прикладні засади): монографія. Київ : Вид-во «Юридична думка», 2020. 462 с.

Санжарук Т. О. Поняття «суб’єкт права» та «суб’єкт правовідносин»: питання розмежування. Актуальні проблеми держави і права. 2003. Вип. 21.

Хаустова М. Суб’єкт права як елемент правової системи суспільства. Вісник Академії правових наук України. 2009. № 3.

Окунєв І. С. Загально-теоретичні засади правового статусу суб’єкта права: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01. Київ, 2010. 20 с.

Січевлюк В. А. До питання про зміст та структуру категорії «правова суб’єктність» у загальній теорії права. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2018. № 4. С. 30–36.

Міловська Н.В. Етапи розроблення проекту нормативно-правового акта. Нове українське право. 2024. Вип. 3. С. 24–31. DOI: https://doi.org/10.51989/NUL.2024.3.3

Пархоменко Н. М. Правовий режим євроінтеграції: окремі теоретичні аспекти виконання зобов’язань. Український часопис конституційного права. 2025. № 4. С. 54–67. DOI: https://doi.org/10.30970/jcl.4.2025.3

Бут Ю. А. Запобігання зловживанню повноваженнями як елемент верховенства права. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2025. Вип. 91. Ч. 4. С. 220–226. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.91.4.30

Кот О. О., Колодій А. М. Принципи правотворчої діяльності згідно Закону України «Про правотворчу діяльність». Вісник Національної академії правових наук України. 2024. № 2. Том. 31. С. 15–33. DOI: https://doi.org/10.31359/1993-0909-2024-31-2-15

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-08-26

Номер

Розділ

ПРАВОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НОРМОТВОРЕННЯ