КОНСТИТУЦІЄТВОРЧИЙ ПРОЦЕС ТА ЙОГО УЧАСНИКИ
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2026.2.22Ключові слова:
творення Конституції, правотворчість, учасники конституцієтворчого процесу, установча влада, легітимність, конституційна реформа, суспільний договір, громадянське суспільство, міжнародний впливАнотація
Статтю присвячено комплексному аналізу суб'єктного складу процесу створення конституції як найвищої форми правотворчої діяльності. Автори ставлять за мету подолати вузьке, суто інституційне розуміння конституцієтворчості, фокусуючись не лише на офіційних розробниках тексту Основного закону, а й на всьому спектрі акторів, чий вплив, пряма чи непряма діяльність визначають зміст та легітимність підсумкового конституційного тексту. У центрі дослідження знаходиться теза про те, що конституцієтворчість, будучи особливим видом правотворчості, характеризується унікальним, розширеним та багаторівневим колом учасників. Їхня взаємодія, конфлікти інтересів та баланс сил безпосередньо формують сутність конституційного договору в суспільстві. У статті послідовно доводиться, що ігнорування ролі неформальних чи непрямих учасників призводить до неповного розуміння природи та генези конституційних норм. Запропоновано та обґрунтовано авторську класифікацію учасників конституцієтворчого процесу за двома ключовими критеріями: 1) за характером формальної залученості та 2) за видом впливу. На цій підставі виділяються та аналізуються такі групи, як офіційні (формальні) суб'єкти-творці: офіційні суб'єкти із суміжними повноваженнями; політичні та соціальні актори з прямим впливом; громадянське суспільство та експертна спільнота як суб'єкти легітимації; міжнародні учасники. Акцентовано на процедурній складності конституцієтворення, зокрема вимогах до кворуму, кваліфікованій більшості голосів, етапності парламентського розгляду та ролі референдуму. Підкреслено, що творчий аспект конституцієтворчого процесу полягає у формуванні концептуальних засад державності, узгодженні соціальних інтересів і синтезі національного та міжнародного досвіду. У статті окреслено основні ризики процесу, серед яких політизація, маргіналізація громадської участі, експертні суперечності та зовнішній вплив. Зроблено висновок про необхідність поєднання юридичної досконалості з креативним змістом для забезпечення легітимного й ефективного конституційного оновлення.
Посилання
Колодій А. М., Тернавська В. М. Колодій О. А. Учасники правотворчої діяльності: нормативні та доктринальні аспекти розуміння в Україні. Нове українське право. 2025. № 1. С. 33-41. DOI: https://doi.org/10.51989/NUL.2025.1.4.
Правотворчість в Україні: перспективи законодавчого врегулювання : зб. наук. пр. / за заг. ред. О. О. Кота, А. Б. Гриняка, Н. В. Міловської. Одеса : Гельветика, 2022. 226 с.
Берназюк Я. О. Конституційні основи правотворчості Президента України: теорія і практика : дис. … д-ра юрид. наук [12.00.02] / Ужгородський національний університет. Ужгород, 2013. 590 с.
Iлляхова M. Креативнiсть i творчiсть: дефiнiцiї понять. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2019. Т. 2. Вип. 23. С. 95-100. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/23.166290.
Ковальчук В. Б. Установча влада та конституційна реформа в Україні. Вісник Національного університету ”Львівська політехніка” : зб. наук. пр. / Нац. ун-т ”Львів. політехніка”. Львів, 2016. № 850 С. 346-352.
Чабур С. В. Види правотворчості за суб’єктним критерієм. Правова держава. 2017. Вип. 25. С. 32–38. DOI: https://doi.org/10.18524/2411-2054.2017.25.232790/.
Конституційне правотворення в Україні. Верховенство конституційних норм у національній системі права: монографія / Т. В. Поличко, Ю. М. Бисага, В. В. Берч [та ін.]. Ужгород : РІК-У, 2021. С. 45-122.
Янчук А. Поняття правотворчої діяльності народу. Правничий вісник Університету «КРОК». 2012. Вип.13. С. 48-53.
Зміни до Конституції: панацея чи новий етап реформи? Інститут громадянського суспільства. 27.08.2015. URL: https://www.csi.org.ua/publications/zminy-do-konstytutsiyi-panatseya-chy-novyj/.
Михеєнко Ю. М. Участь Конституційного Суду України в новелізації Конституції (спроба філософського підходу). Філософські та методологічні проблеми права. 2022. № 2. С. 29-39. DOI: https://doi.org/10.33270/02222402.27.
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 73 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) здійсненого Президентом України права вето стосовно прийнятого Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін до статті 98 Конституції України" та пропозицій до нього (справа щодо права вето на закон про внесення змін до Конституції України) від 11 березня 2003 року № 6-рп/2003. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-03#Text.
Конституція України. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1996. № 30. Ст. 141.
Закон України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» від 21 лютого 2014 року № 742-VII. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2014. № 11. Ст.143.
Юринець О. Зміни до конституції України в частині євроатлантичної інтеграції: визначений курс держави. Конституційна реформа в Україні: досвід країн Центральної і Східної Європи : зб. матеріалів учасників ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. (Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 24 червня 2021 року). Львів : Каменяр, 2021. С. 18-20.
Чоудрі С., Седеліус Т., Кириченко Ю. Напівпрезиденціалізм та інклюзивне врядування в Україні: пропозиції для конституційної реформи / Міжнародний інститут демократії та сприяння виборам, Центр політико-правових реформ. Стромсборг; Київ, 2018. 74 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

