СОЦІАЛЬНА ПРИРОДА ПРАВА НА ПРАЦЮ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВЕ ОСМИСЛЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Анотація

У статті здійснено комплексне теоретико-правове осмислення сутності та змісту права на працю в умовах тривалої економічної нестабільності та повномасштабної війни в Україні. Обґрунтовано, що домінування економічного підходу до розуміння цього права звужує його справжню природу, зводячи його до засобу забезпечення існування, тоді як право на працю має значно ширший – соціальний і природний – зміст. Акцентовано, що право на працю належить до прав другого покоління та спрямоване не лише на забезпечення матеріальних потреб людини, а й на її соціальну інтеграцію, самореалізацію та утвердження гідності. Проаналізовано міжнародно-правові та конституційні засади закріплення права на працю, а також його розвиток у національній правовій системі. Особливу увагу приділено правовим позиціям Конституційного Суду України, які розкривають зміст цього права через призму свободи праці, гарантій його реалізації та захисту від незаконного звільнення. Встановлено, що право на працю має багатокомпонентну структуру, яка охоплює природні, невід’ємні, економічні, соціальні та нормативні властивості, а також додаткові гарантійні, організаційно-правові та індивідуалізаційні характеристики. Аргументовано, що в контексті повоєнного відновлення України право на працю набуває особливого значення як інструмент забезпечення соціального миру, відновлення суспільних зв’язків і створення умов для гідного життя, зокрема для ветеранів війни. Зроблено висновок, що сучасне розуміння права на працю має ґрунтуватися на людиноцентристському підході, який поєднує економічну функцію права на працю із соціальною місією та спрямований на забезпечення повноцінного розвитку особистості й суспільства загалом.