БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ОБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА ТА ПРАВОВІ ОЗНАКИ

Анотація

У статті здійснено ґрунтовний адміністративно-правовий аналіз безпечного освітнього середовища як самостійного та комплексного об’єкта публічно-правового забезпечення. Автор виходить з того, що сучасний освітній простір перестав бути виключно сферою навчальної діяльності та дедалі частіше стає середовищем підвищених соціальних, психологічних, інформаційних і безпекових ризиків. За таких умов забезпечення безпеки в освітній сфері набуває не лише педагогічного чи соціального, а передусім адміністративно-правового значення, оскільки саме держава несе відповідальність за формування належних умов реалізації конституційного права на освіту. У роботі обґрунтовується доцільність розгляду безпечного освітнього середовища крізь призму адміністративного права як об’єкта владно-управлінського впливу. Зазначається, що відсутність єдиного законодавчого визначення цього поняття зумовлює необхідність його наукового осмислення та систематизації. У статті запропоновано авторський підхід до визначення безпечного освітнього середовища, який охоплює сукупність правових, організаційних і управлінських заходів, спрямованих на захист життя, здоров’я, честі, гідності та законних інтересів учасників освітнього процесу. Окрему увагу приділено структурі безпечного освітнього середовища, яка розглядається як багаторівнева система, що включає суб’єктів адміністративно-правового забезпечення, об’єкти захисту, нормативно-правову основу та адміністративні процедури реалізації безпекової політики у сфері освіти. Підкреслюється значення міжвідомчої взаємодії органів публічної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів та адміністрацій закладів освіти. У статті також визначено ключові правові ознаки безпечного освітнього середовища, серед яких публічний характер, нормативна обумовленість, управлінська спрямованість і комплексність. Зроблено висновок, що безпечне освітнє середовище є важливим елементом системи адміністративно-правового забезпечення публічної безпеки та потребує подальшого вдосконалення нормативного регулювання з урахуванням сучасних викликів і загроз.