ПРУДЕНЦІЙНИЙ НАГЛЯД НА НЕБАНКІВСЬКОМУ ФІНАНСОВОМУ РИНКУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ACQUIS ЄС: ПЛАТІЖНІ ПОСЛУГИ ТА СТРАХУВАННЯ

Анотація

У статті досліджено правові проблеми запровадження ризик-орієнтованого пруденційного нагляду на небанківському фінансовому ринку України у двох сегментах – платіжних послуг і страхування – крізь призму імплементації acquis ЄС. Обґрунтовано, що проблема полягає не у відсутності ризик-орієнтованості наглядової діяльності як такої і не в цілковитій відсутності законодавчого закріплення її засад, а в асиметрії та неповноті такого закріплення: принцип співмірності (пропорційності) із застосуванням ризик-орієнтованого підходу закріплено статтею 21 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», тоді як спеціальний Закон України «Про платіжні послуги» власної норми про засади наглядової діяльності не містить, а вимога пропорційності сформульована як принцип діяльності регулятора, а не як межа обсягу та інтенсивності конкретного наглядового заходу – на відміну від статті 23(1) Директиви (ЄС) 2015/2366 (PSD2). Виявлено два додаткові елементи, яких бракує для практичного втілення принципу пропорційності: формалізовану методологію оцінки регуляторного навантаження, що співвідносила б обсяг наглядових вимог із рівнем ризику конкретного надавача, та процесуальний інструмент оскарження непропорційності окремого наглядового заходу окремо від оскарження рішення регулятора по суті. Досліджено, що орієнтиром для національного законодавця має бути не лише чинна редакція PSD2, а й архітектура пакета PSD3/PSR, ухвалення якого очікується у 2026 році. У страховому секторі проаналізовано австрійську (Versicherungsaufsichtsgesetz 2016, FMA) та польську (Закон про страхову та перестрахову діяльність від 11 вересня 2015 року, KNF) наглядові моделі у їх зв’язку зі статтями 29, 34(4), 36 і 45 Директиви 2009/138/ЄС та з урахуванням її перегляду Директивою (ЄС) 2025/2 і запровадження Директиви (ЄС) 2025/1 (IRRD). Автори вносять пропозицію законодавчо розмежувати власне (bottom-up) стрес-тестування страховика, яке вже є обов’язковим елементом системи управління ризиками, та наглядове (top-down) стрес-тестування за єдиним для ринку сценарієм за моделлю загальноєвропейських вправ EIOPA, якого в законодавстві України наразі немає. Окремо досліджено напрями цифрової операційної стійкості та сталого фінансування й показано необхідність прямого співвіднесення національних документів з Регламентом (ЄС) 2022/2554 (DORA), Регламентами (ЄС) 2020/852 і (ЄС) 2019/2088 та Директивою (ЄС) 2022/2464, а також стан гармонізації сегмента недержавного пенсійного забезпечення з Директивою (ЄС) 2016/2341 (IORP II). Зроблено висновок, що імплементація відповідних актів acquis ЄС є передумовою забезпечення фінансової стабільності та фінансової безпеки держави.