РОЗВИТОК ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ОГОЛОШЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ ПОМЕРЛОЮ

Анотація

У статті досліджено правовий інститут оголошення фізичної особи померлою та визначено напрями удосконалення цивільного законодавства України в цій сфері. Встановлено, що за Цивільним кодексом України передбачено п’ять підстав оголошення судом фізичної особи померлою: 1) відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи у місці її постійного проживання протягом трьох років; 2) відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи у місці її постійного проживання протягом шести місяців, якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку; 3) відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи у місці її постійного проживання протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; 4) відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи у місці її постійного проживання після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій, якщо фізична особа пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом; 5) відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи у місці її постійного проживання після спливу шести місяців від дня закінчення воєнних дій з урахуванням конкретних обставин справи, якщо фізична особа пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом. Обґрунтовано, що в процесі оновлення цивільного законодавства України недоцільно вилучати з ЦК України таку підставу оголошення фізичної особи померлою, як відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи у місці її постійного проживання протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Доцільно передбачити в ЦК України положення, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу двох років від дня закінчення воєнних дій, але не раніше спливу шести місяців від дня настання обставин, які загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель.