РЕЧОВІ МОДЕЛІ ЗАМІЩЕННЯ ПРАВА ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ГОСПОДАРСЬКОГО ВІДАННЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ DCFR

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу речово-правових моделей, зафіксованих у Модельних правилах європейського приватного права (Draft Common Frame of Reference, DCFR), як потенційної цивілістичної альтернативи радянським рудиментам у праві України – праву оперативного управління та праву господарського відання. Актуальність дослідження зумовлена реформуванням майнової основи публічного сектору економіки України, разом із прийняттям Закону України № 4196-IX «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» та втратою чинності Господарським кодексом України. Автор акцентує увагу на тому, що право оперативного управління та право господарського відання є штучними пострадянськими конструкціями, які не мають аналогів у правових системах держав континентальної Європи, розмивають межі майнової відповідальності підприємств та суперечать принципам ефективної ринкової економіки. У межах роботи проведено оцінювання чотирьох груп речових прав, визначених Книгою VIII DCFR: забезпечувальних прав, прав користування, прав на набуття та прав довірчої власності. Крізь призму критеріїв стабільності речового титулу, повноти правомочностей володіння і користування, публічності та відповідності принципу numerus clausus, проаналізовано спроможність кожної із груп замістити ліквідовані радянські інститути. Доведено, що забезпечувальні права, попри їхню важливість для кредитування, не забезпечують автономії суб’єкта в управлінні активами. Права на набуття та довірча власність розглядаються як обмежено придатні або ризикові через загрозу прозорості публічних активів та їхню невідповідність цілям поточного управління майном. Ключовим висновком статті є обґрунтування того, що саме «права користування» (use rights), які в українській доктрині реалізуються через інститут узуфрукту, мають найвищу системну спроможність до заміщення господарського відання та оперативного управління. Водночас наголошено на необхідності запровадження суворих законодавчих запобіжників при імплементації цих моделей для уникнення відтворення дискреційних патологій публічного власника.