ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ВІДМЕЖУВАННЯ ПЕРЕДАЧІ АБО ЗБИРАННЯ ВІДОМОСТЕЙ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ СЛУЖБОВУ ІНФОРМАЦІЮ, ЗІБРАНУ У ПРОЦЕСІ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ, КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, У СФЕРІ ОБОРОНИ КРАЇНИ, ВІД ІНШИХ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ІНФО

Анотація

Стаття присвячена порівняльному дослідженню передачі або збирання відомостей, що становлять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни та низки інших кримінальних правопорушень, що посягають на інформаційну безпеку, зокрема, встановлений законом режим обігу інформації з обмеженим доступом, а також критеріям та проблемним аспектам їх розмежування в процесі кримінально-правової кваліфікації. Серед іншого, проаналізовано теоретичні концепції суміжних складів кримінальних правопорушень та їх розмежування (відмежування), виокремлено основні ознаки складів кримінальних правопорушень, за якими зазвичай проводиться розмежування останніх. Досліджено поняття «інформаційна безпека» в законодавстві та науці кримінального права, та основні підходи представників доктрини до доцільності виділення кримінальних правопорушень, що посягають на інформаційну безпеку, конкретних складів кримінальних правопорушень, які до них віднесено, та варіантів їх класифікації. Значну увагу приділено практичній складовій відмежування кримінального правопорушення, передбаченого статтею 330 КК України, від суміжних кримінальних правопорушень, що посягають на інформаційну безпеку – зокрема, державної зради (стаття 111), шпигунства (стаття 114), розголошення державної таємниці (стаття 328) та втрата документів, що становлять державну таємницю (стаття 329), розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості (стаття 422), кримінальних правопорушень у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку (розділ XVI), низки інших кримінальних правопорушень, предметом яких є інформація з обмеженим доступом. Виокремлено основні недоліки закону про кримінальну відповідальність в цій частині та сформульовано практичні рекомендації для правозастосовців.